Зміна позиції окремих працівників щодо вимог колективу у трудовому спорі можлива виключно через звернення до уповноваженого представницького органу, а не до роботодавця

Верховний Суд 4 серпня 2026 року у справі № 640/22171/21 відхилив касаційну скаргу «Укрзалізниці», підтримавши рішення судів нижчих інстанцій щодо відмови у скасуванні реєстрації колективного трудового спору. Спір виник між «Укрзалізницею» та її працівниками, а реєстрацію здійснювала Національна служба посередництва та примирення (НСПП).

«Укрзалізниця» оскаржувала реєстрацію, стверджуючи, що вимоги були сформовані з порушенням статті 4 Закону № 137/98-ВР. До офіційного оформлення протоколу 253 працівники нібито відкликали свої підписи, що, на думку роботодавця, означало відсутність необхідної кількості голосів для початку спору. Однак суди попередніх інстанцій та Верховний Суд дійшли висновку, що дії НСПП були правомірними.

Верховний Суд встановив, що воля більшості колективу була легітимно зафіксована на початку процедури: підписи 705 із 1332 працівників Депо (52,93%) підтвердили вимоги. Суд наголосив, що подальші заяви про відкликання підписів, направлені безпосередньо адміністрації, а не представницькому органу працівників, не скасовують уже зафіксований кворум і не є підставою для відмови у реєстрації спору НСПП.

Судова колегія підкреслила, що працівники є об'єктивно слабшою стороною у трудових відносинах, і передача заяв про відкликання підписів адміністрації не може бути розцінена як добровільна зміна волевиявлення. Законодавство не передбачає механізму, який дозволяв би роботодавцю збирати зустрічні заяви для анулювання волевиявлення більшості, оскільки це нівелює сутність колективного захисту.

Що це означає: працівник має право змінити свою позицію та відкликати підпис щодо колективного трудового спору, але реалізувати це право він може виключно шляхом подання відповідної заяви до уповноваженого представницького органу найманих працівників (наприклад, профспілки), а не безпосередньо до роботодавця. Це рішення Верховного Суду підтверджує важливість дотримання встановлених процедур у колективних трудових спорах та захист прав працівників від потенційного тиску з боку адміністрації.