Збіг РНОКПП в електронному медичному висновку та ордері адвоката беззаперечно підтверджує належність документа останньому

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув справу, що стосувалася обґрунтованості відхилення клопотання про відкладення судового засідання через тимчасову непрацездатність представника. Суть спору полягала в оскарженні дій державного виконавця, де апеляційний суд скасував ухвалу першої інстанції. Однак апеляційний розгляд було проведено без участі представника, який надав електронний медичний висновок.

Апеляційний суд відхилив клопотання адвоката про відкладення розгляду справи, призначеного на 17 грудня 2025 року, посилаючись на неможливість ідентифікувати особу за електронним медичним висновком та враховуючи тривалість розгляду справи і баланс інтересів сторін. Водночас адвокат подав клопотання 16 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» із підтвердженням тимчасової непрацездатності.

Верховний Суд, переглядаючи справу № 2-792/11 від 19 серпня 2026 року, не погодився з позицією апеляційного суду. Він наголосив, що в разі належного повідомлення учасника справи та подання ним клопотання про відкладення, суд зобов’язаний оцінити поважність причин неявки з урахуванням конкретних обставин, як передбачено статтею 372 Цивільного процесуального кодексу України.

Ключовим фактом для Верховного Суду став збіг реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) адвоката, зазначеного в ордері, з РНОКПП в електронному медичному висновку. Суд підкреслив унікальність РНОКПП як ідентифікатора, що робить його беззаперечним доказом належності медичного документа саме цьому адвокату, незважаючи на законодавчі особливості формування висновків без прямих персональних даних пацієнта.

Що це означає: Рішення Верховного Суду встановлює важливий прецедент для учасників судових процесів, підтверджуючи юридичну силу електронних медичних висновків, якщо ідентифікація особи забезпечується унікальним РНОКПП. Це покращує умови для адвокатів та представників сторін у разі тимчасової непрацездатності, забезпечуючи їх право на участь у розгляді справи та захист інтересів клієнтів. Такий підхід сприяє оптимізації взаємодії між судовою системою та учасниками через електронні сервіси, мінімізуючи ризики порушення процесуальних прав.