Зарплати на 43% вищі за ринок, але працівників бракує: що відбувається з наймом у Defense Tech

За результатами досліджень Української ради зброярів та CORE Team, 89% виробників оборонної продукції переглядали виплати працівникам протягом останнього року. Середня пропонована зарплата в оборонно-промисловому комплексі на початку 2026 року досягла 40 000 грн, що на 43% перевищує середньоринковий рівень. Утім, 50% підприємств продовжують відчувати кадровий голод, а 44% виробників прямо називають брак кандидатів із необхідною кваліфікацією головною перешкодою для найму.

Динаміка попиту на фахівців продовжує зростати: на профільних ресурсах частка вакансій сектору сягнула 20% від загального ринку, а кількість нових позицій збільшилася у 3,5 раза за рік. Найбільше підприємства потребують інженерів-конструкторів (попит зафіксовано у 67% компаній), а також складальників та виробничого персоналу (56%). Через брак вузькопрофільних спеціалістів третина технічних вакансій залишається відкритою понад два місяці.

Ключовою нефінансовою перевагою галузі стало надання бронювання від мобілізації, зазначене у майже 90% вакансій виробників зі статусом критично важливих підприємств, тоді як на загальному ринку цей показник становить лише 12%. Водночас сектор має високий бар'єр входу: лише 9% вакансій розраховані на працівників без досвіду, тоді як в інших галузях цей показник сягає 45%.

Щоб розширити кадровий резерв, компанії інвестують у спільні освітні ініціативи з профільними університетами та підтримують програми перекваліфікації. Зі свого боку держава запровадила програму стимулювання підготовки кадрів для промисловості, яка передбачає освітні гранти від 15 до 30 тисяч гривень та механізми компенсації роботодавцям витрат на навчання нових спеціалістів.

Що це означає: Обмежений пул інженерних і технічних фахівців створює жорстку внутрішню конкуренцію між компаніями та стимулює зарплатну інфляцію у секторі. Для оборонних підприємств витрати на залучення, навчання та утримання персоналу стають одним із ключових чинників собівартості продукції, а дефіцит кадрів перетворюється на основний ризик для подальшого масштабування бізнесу.