Визнання додаткової угоди про зміну орендної плати укладеною є неналежним способом захисту, оскільки не забезпечує реального стягнення коштів за новою нормативною грошовою оцінкою
Ілюстрація Financiero · ПравоВерховний Суд України підтвердив правову позицію щодо неналежності визнання додаткової угоди про зміну орендної плати за землю комунальної власності укладеною. Це рішення стосується випадків, коли зміна пов'язана з оновленою нормативною грошовою оцінкою ділянки.
11 серпня 2026 року Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відмовила міській раді в позові про визнання укладеним договору про внесення змін до чинного договору оренди землі комунальної власності. Підставою для такого позову стало бажання міськради збільшити розмір орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, посилаючись на абзац 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель».
Суди першої та апеляційної інстанцій вже відмовили у задоволенні позову, визнавши обраний спосіб захисту неналежним та неефективним. Верховний Суд погодився з їхніми висновками, підкресливши, що обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності виникає у орендаря автоматично з моменту початку застосування такої нової оцінки. Тобто, для стягнення коштів за новою оцінкою не потрібне окреме судове рішення про визнання додаткової угоди укладеною.
Касаційна скарга позивача наголошувала на тому, що договір оренди землі прямо передбачав можливість перегляду розміру орендної плати у разі зміни нормативної грошової оцінки. Проте Верховний Суд підтвердив, що навіть при наявності такого пункту, визнання додаткової угоди укладеною не є ефективним механізмом для стягнення орендної плати за новою оцінкою. Це рішення узгоджується з попередніми правовими позиціями Верховного Суду щодо критеріїв ефективності способів захисту.
Суд також відхилив аргументи про нібито істотне порушення умов договору через заборгованість, оскільки це не спростовує попередніх висновків щодо неналежності обраного способу захисту. Внесення змін до договору в редакції, запропонованій позивачем, не забезпечило б фактичного стягнення орендної плати за оновленою нормативною грошовою оцінкою.
Що це означає: Дане рішення Верховного Суду є важливим уточненням для органів місцевого самоврядування та орендарів земельних ділянок комунальної власності. Воно свідчить, що для стягнення орендної плати за оновленою нормативною грошовою оцінкою не потрібно визнавати додаткову угоду про зміну укладеною в судовому порядку. Правові наслідки зміненої оцінки настають незалежно від підписання додаткових угод, і сторонам варто зосередитися на фактичному стягненні заборгованості, а не на формальних процедурах внесення змін до договору.
Юристи, податкові консультанти та інвестиційні радники — у каталозі Financiero.

Обговорення
Обговорення відкрите для зареєстрованих читачів. Профіль резидента для цього не потрібен.
Увійти за посиланням або через GoogleЩе немає коментарів. Почніть обговорення.