Випускники залишають Велику Британію заради кар'єри за кордоном

Зростання відтоку молодих кадрів фіксується на тлі загострення боротьби за вакансії початкового рівня. Якщо два роки тому про намір шукати роботу за кордоном заявляли 7,8% студентів випускних курсів, то наразі цей показник перевищує 10%. Загалом близько двох третин британських емігрантів становлять особи віком від 16 до 34 років, а чистий міграційний відтік у цій віковій категорії склав 75 тисяч осіб за рік.

Згідно з даними Institute of Student Employers (ISE), тиск на ринку праці для випускників у Сполученому Королівстві досяг найвищого рівня за останні три десятиліття. Британські роботодавці отримують у середньому 140 резюме на одну вакансію, що на 14% перевищує попередній річний показник. Для порівняння: двадцять років тому конкурс становив близько 30 кандидатів на одне робоче місце.

Основним напрямком релокації залишається Австралія, чому сприяє спрощений візовий режим. Програма Working Holiday Maker дозволяє власникам британських паспортів віком від 18 до 35 років перебувати та працювати в країні до трьох років. Друге місце за популярністю посідають США, які приваблюють фахівців значно вищим рівнем академічного фінансування: стипендії аспірантів там сягають 51–52 тисяч доларів на рік, тоді як британські гранти становлять близько 21 тисячі фунтів.

Країни Європейського Союзу також залишаються цільовим ринком для молоді, попри візові обмеження після Brexit. Поширеною юридичною стратегією інтеграції став вступ до європейських магістратур: завершення навчання надає випускникам право претендувати на довгостроковий дозвіл на проживання та працювати у межах спільного ринку блоку.

Що це означає: економіка Великої Британії стикається з ризиком довгострокового відтоку кваліфікованого капіталу. Поєднання студентських боргів, повільного зростання заробітних плат і дорогого житла змушує роботодавців переглядати рівень стартових компенсацій, щоб залишатися конкурентоспроможними у боротьбі за таланти на глобальному ринку.