Вперше в космосі: два супутники спробують передати енергію лазером

Космічний апарат Protostar, розроблений Star Catcher Industries, має бути запущений з бази Космічних сил США Ванденберг у жовтні 2026 року в рамках місії SpaceX Transporter-18. Основна мета місії – демонстрація бездротової передачі оптичної енергії від Protostar до іншого, меншого супутника CubeSat. Це випробування є ключовим кроком до створення орбітальної енергетичної мережі.

Protostar спроєктований для збору енергії, виявлення іншого космічного апарата та підтримання з ним стабільного каналу стеження, після чого він зможе спрямовувати на нього зібрану енергію. Для вимірювання ефективності передачі на CubeSat, оснащений комерційними сонячними панелями, буде направлено енергетичний промінь. Отримані дані допоможуть оцінити передачу енергії в реальних орбітальних умовах, що складно повністю відтворити на Землі.

Star Catcher вже провела низку наземних випробувань окремих компонентів, зокрема демонстрацію передачі оптичної енергії у Космічному центрі NASA імені Кеннеді. Також компанія успішно завершила місію Sextant Alpha наприкінці 2025 року, що продемонструвала програмне забезпечення для виявлення та відстеження космічних апаратів на орбіті. За словами компанії, Protostar є результатом швидкої розробки: від заснування у 2024 році до готового прототипу за два роки.

Потенційно бездротова передача енергії може забезпечити космічні апарати додатковим джерелом живлення, зменшуючи їхню залежність від бортових систем генерації. Компанія вже оголосила про укладання 10 угод на закупівлю енергії з такими космічними компаніями, як Starcloud, Loft Orbital, Astro Digital та Aethero, а також має понад 40 листів про наміри від потенційних клієнтів. Фінансування Star Catcher включає 88 мільйонів доларів від венчурних інвесторів та грант від U.S. Space Force STRATFI на 60 мільйонів доларів.

Що це означає: Успішна демонстрація бездротової передачі енергії на орбіті може суттєво змінити економіку та можливості космічної галузі. Вона дозволить збільшити тривалість місій, забезпечити енергією апарати, які працюють в тіні або далеко від Сонця, та створити гнучку енергетичну інфраструктуру в космосі. Це відкриє нові перспективи для розвитку національної безпеки, орбітальних обчислень та спостереження за Землею, а також дозволить скоротити витрати на розробку та запуск супутників, зменшуючи потребу у великих та потужних бортових енергетичних системах.