Водень, питна вода та уран просто з моря: китайські дослідники створили унікальну установку

Дослідники з Даляньського інституту хімічної фізики представили систему потужністю 250 кВт, яка дозволяє видобувати водень, опріснену воду, уран та інші корисні сполуки з морської води. Основна особливість розробки полягає в інтегрованому підході, що дозволяє уникнути проблем, пов'язаних з корозією електродів та утворенням мінеральних відкладень, характерних для традиційного електролізу морської води.

Система базується на використанні відпрацьованого тепла від електролізера для процесу вакуумної дистиляції морської води, яка потім конденсується у прісну воду. Це забезпечує ефективне опріснення та подачу чистої води для виробництва водню. Концентрований розсіл, що залишається після опріснення, може бути використаний для вилучення таких ресурсів, як сіль, уран та бром.

Ключові показники установки демонструють її високу продуктивність та економічну доцільність. Заявлено, що річний обсяг виробництва водню з чистотою 99,99% становить 380 000 стандартних кубометрів, а прісної води — 256 метричних тонн. Ефективність використання електроенергії підвищена на 14,4% порівняно з традиційним лужним електролізом.

За розрахунками, собівартість виробництва водню складає близько 2,10 долара США за кілограм при використанні електроенергії наземних вітряних станцій за ціною 0,033 долара США за кВт·год. При використанні сонячної енергії (0,049 долара США за кВт·год) ціна зростає до 2,90 долара США за кілограм. Ці показники значно нижчі за поточну ринкову ціну водню, яка становить близько 3,90 долара США за кілограм.

Протягом 40 днів експериментальної роботи, включаючи щоденні запуски та зупинки, система не продемонструвала значного зниження продуктивності, що свідчить про її стабільність та надійність. Надалі дослідники планують покращувати каталізатори, оптимізувати утилізацію залишкового тепла та застосовувати штучний інтелект для тонкого налаштування робочих параметрів.

Що це означає: Ця розробка відкриває нові можливості для децентралізованого виробництва водню та прісної води, потенційно знижуючи залежність від централізованих джерел та скорочуючи логістичні витрати. Зниження собівартості "зеленого" водню може прискорити його впровадження у промисловості та енергетиці, сприяючи декарбонізації. Комплексне вилучення цінних елементів з морської води додає економічної привабливості технології, перетворюючи відходи на ресурси.