Відсутність витягів про нормативну грошову оцінку землі не спростовує склад правопорушення, якщо шкоду довкіллю розраховано за обов’язковою методикою, а відповідач визнав факт порушення

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду 2 вересня 2026 року у справі № 922/3834/25 задовольнила касаційну скаргу Екологічної інспекції. Суд скасував рішення апеляційної інстанції, що раніше відмовила у стягненні з підприємства шкоди за порушення природоохоронного законодавства.

Під час позапланової перевірки було виявлено факти засмічення земель відходами та перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у ґрунті. Розмір завданої шкоди був розрахований позивачем згідно із затвердженою методикою. Суд першої інстанції підтримав позов, оскільки відповідач не спростував наданий розрахунок.

Однак апеляційний суд відмовив у задоволенні позову, обґрунтовуючи це відсутністю у матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, які були використані у розрахунку. Екологічна інспекція оскаржила це рішення, вказавши на неправильне застосування норм права та ненадання належної оцінки всім зібраним доказам.

Верховний Суд дійшов висновку, що для встановлення складу деліктного правопорушення та відшкодування шкоди позивач має довести протиправність дій, наявність і розмір шкоди, а також причинний зв'язок. Суд наголосив, що розрахунок шкоди був виконаний за затвердженою методикою, а відповідач не оскаржував його у суді першої інстанції та не ініціював експертизи. Крім того, факт порушення природоохоронного законодавства відповідач визнав, звернувшись із проханням про продовження терміну виконання припису.

На підставі цього Верховний Суд визнав, що акти перевірки, приписи, протоколи вимірювань показників ґрунту, розрахунок шкоди за обов'язковою методикою та визнання факту порушення відповідачем у сукупності є достатніми доказами для стягнення шкоди, завданої державі.