Відбудова «як було» чи «як треба»: на що орієнтуватися інвесторам

Відновлення України розглядається як можливість для глибинної економічної перебудови, а не лише як повернення до попереднього стану. Міжнародні фінансові інституції активно формують інвестиційні фонди та механізми страхування воєнних ризиків, проте приватний капітал залишається обережним. Питання полягає не тільки у пошуку коштів, а й у визначенні моделі економіки, яку Україна прагне побудувати. Експерти наголошують, що відбудова «як було» є найдорожчим сценарієм, оскільки створює об'єкти, які одразу не відповідають сучасним вимогам ринку.

За оцінкою RDNA5, відновлення України потребує майже 588 мільярдів доларів США, що втричі перевищує річний ВВП країни. Ця сума вимагає не просто реконструкції, а модернізації та впровадження принципів сталого розвитку. При цьому, стале інвестування в умовах війни розширює традиційне «зелене» розуміння ESG, включаючи оцінку стійкості проєктів до шоків, наявність резервних потужностей та здатність функціонувати в умовах безпекових ризиків. Інвестор, який ігнорує безпекові фактори, фактично не враховує ризик у повному обсязі.

Основними перешкодами для залучення міжнародного приватного капіталу залишаються воєнний ризик, який не покривається приватними страховиками, недостатня підготовка інвестиційних проєктів до міжнародних стандартів, а також низький рівень захисту інвесторів та верховенства права. Для стимулювання інвестицій необхідно формувати пул «банківських» проєктів зі зрозумілою структурою, використовувати гарантії міжнародних фінансових організацій та розвивати фонди, що беруть на себе початкові ризики. Не менш важливим є продовження реформ, що сприятимуть доступу до європейських джерел фінансування та зменшення тіньової економіки, яка, за оцінками МВФ, становить 35-45% ВВП.

Інвестиційно привабливий та сталий проєкт в Україні має генерувати зрозумілий грошовий потік, бути стійким до ризиків (мати резервування, страхування), відповідати європейським стандартам через орієнтацію на європейські ринки та джерела фінансування, а також мати локальний економічний ефект у вигляді створення робочих місць та розвитку постачальників. Фонди, такі як Amber Dragon, вже інвестують у відновлювану енергетику, транспорт та цифрову інфраструктуру, де є вимірюваний потік доходів та залучені міжнародні інституції як співінвестори.

Українська оборонна промисловість розглядається як потенційний драйвер економічного відновлення, що може стати частиною сталого інвестування, але не автоматично. Важливо розрізняти компанії, які створюють технологічну спроможність, локальні ланцюги постачання та робочі місця з прозорим управлінням, від тих, хто лише використовує слово «безпека». Для доступу до капіталу принципове значення має цивільний вимір: проєкти повинні мати правдоподібне застосування технологій або продукції у мирному житті (dual-use). Європейський інвестиційний банк фінансує лише проєкти з переконливим цивільним використанням, а програми Ukraine Investment Framework вже відкриті для таких компаній.

Що це означає: Зсув у міжнародних підходах до сталого фінансування, зокрема роз'яснення Єврокомісії про сумісність правил сталих фінансів з інвестиціями в оборону, відкриває нові можливості для України. Замість автоматичного виключення, інвестори тепер оцінюватимуть кожен кейс окремо. Це вимагатиме від українських виробників готовності демонструвати експортний контроль, прозорість ланцюгів постачання, структури власності та управління. Для українських компаній це шанс залучити капітал, але він буде реалізований лише за умови дотримання високих стандартів прозорості та відповідального управління, що відповідають вимогам європейських партнерів.