Від вилучення телефона до цифрового обшуку: де межі дозволеного?

Згідно зі статтею 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення мобільних терміналів за загальним правилом обмежене. Закон дозволяє вилучати пристрої лише тоді, коли їх надання необхідне для експертного дослідження, вони визнані знаряддям правопорушення або якщо доступ до них заблоковано. Якщо власник на місці надає пароль чи можливість скопіювати релевантні файли, вилучення самого фізичного носія потребує додаткового процесуального обґрунтування.

На практиці санкція суду на вилучення електронних носіїв нерідко сприймається слідчими органами як карт-бланш на аналіз усього цифрового архіву особи. Позиція Касаційного кримінального суду Верховного Суду свідчить, що за умови законного володіння пристроєм додаткова ухвала про тимчасовий доступ до інформації не вимагається. Проте статті 234–236 КПК імперативно обмежують слідчі дії обсягом, необхідним для досягнення мети розслідування, що виключає довільний пошук даних поза межами кримінального провадження.

Окрему правову колізію створює питання тривалого утримання гаджетів. Практика Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду підтверджує, що дозвіл на відшукання речі не тотожний її тривалому утриманню, яке потребує окремого арешту відповідно до статті 170 КПК. Пропуск строків звернення з клопотанням про арешт згідно зі статтею 171 КПК тягне за собою обов'язок негайного повернення майна, а подальші ухвали не легалізують період його неправомірного утримання «заднім числом».

Невідповідність між вилученням носія та доступом до таємниці приватного життя і листування також регулюється міжнародною практикою. Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Бершеда та Риболовлєв проти Монако» вказав, що невибірковий збір цифрової інформації без конкретизації цілей порушує статтю 8 Конвенції про захист прав людини. Суд констатував, що передача гаджета для однієї мети не є згодою на тотальне дослідження збережених файлів.

Що це означає: для представників бізнесу та фінансових установ законне вилучення цифрового носія більше не гарантує стороні обвинувачення безперешкодного використання всього масиву знайдених даних у суді. Адвокати отримують дієві підстави вимагати повернення техніки за відсутності призначених експертиз або пропуску строків арешту, а також оскаржувати допустимість доказів, отриманих за межами часових і предметних меж ухвали слідчого судді.