Великі, гучні й поруч: чому зростає невдоволення дата-центрами

Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту спричинив безпрецедентний будівельний бум у секторі обчислювальної інфраструктури. Кількість функціонуючих і запланованих дата-центрів у світі сягнула приблизно 12 250 об’єктів, тоді як ще у 2021 році їх налічувалося близько 8 000. Беззаперечним лідером за кількістю майданчиків та реальними обчислювальними потужностями залишаються США (понад 4 700 об'єктів), друге місце посідає Китай, тоді як країни Європи суттєво відстають у темпах нарощування потужностей.

Фізична експансія інфраструктури створює значне навантаження на комунальні та енергетичні мережі. Сукупне світове споживання електроенергії центрами обробки даних уже перевищує енергетичні потреби всієї Франції. Окрім тиску на енергосистеми та ризику зростання тарифів для населення, масштабні сервери потребують мільйонів літрів води для охолодження систем, що викликає занепокоєння через можливе вичерпання локальних водних ресурсів.

Через навантаження на інфраструктуру посилюється правове регулювання сектору. Щонайменше 16 американських штатів ініціювали законопроєкти щодо заборони або введення тимчасового мораторію на відкриття нових центрів обробки даних. Аналогічний опір з боку громад та місцевої влади формується у Великій Британії, Франції, Мексиці та Індонезії, де муніципалітети змушені зважувати екологічні ризики поруч із потенційними інвестиціями.

Попри стримуючі фактори, капіталовкладення бізнесу в галузь залишаються рекордними. Прогнозується, що витрати технологічних гігантів на ШІ-інфраструктуру досягнуть 765 млрд доларів США у 2026 році, а згодом подолають позначку в 1 трлн доларів. Водночас економічний ефект для територій залежить від типу об'єкта: великі гіперскейлери забезпечують робочі місця та податкові надходження, тоді як звичайні колокаційні дата-центри, що лише здають площі в оренду, майже не інтегруються в місцеву економіку.

Що це означає: Ринок входить у фазу жорстких регуляторних та ресурсних обмежень, тому технологічним гігантам доведеться закладати додаткові витрати на автономну генерацію енергії, екологічні системи охолодження та пошук юрисдикцій із надлишковими енергетичними потужностями.