УФС назвав п’ять помилок у грантових заявках стартапів

За даними Українського фонду стартапів (USF), навіть технологічно перспективні проєкти часто отримують відмову через невідповідність базовим критеріям конкурсних програм. Йдеться про ігнорування вимог до стадії розвитку бізнесу, галузевої спрямованості або географії діяльності. Крім того, розробники нерідко концентруються на технологічній новизні замість формулювання конкретної проблеми споживача та вимірюваної цінності продукту.

Суттєвою перешкодою для залучення фінансування залишається відсутність підтвердженого ринкового попиту. Декларування великих обсягів потенційного ринку без наявності пілотних запусків, перших продажів чи листів про наміри знижує оцінку заявки. Доказами комерційного потенціалу для експертів слугують інтерв'ю з цільовою аудиторією, результати тестувань і повторні замовлення.

Фінансове планування в аплікаційних формах також містить системні недоліки. Запит максимальної суми без прив'язки статей видатків до конкретних етапів реалізації проєкту знижує шанси на успіх. Витрати на створення чи тестування прототипу мають супроводжуватися чітким планом перевірки бізнес-гіпотез. Окремо експерти застерігають від перевантаження тексту вузькопрофільною технічною термінологією, яка ускладнює розуміння бізнес-моделі.

В умовах високої конкуренції за безповоротне фінансування грантові програми вимагають від технологічних команд високої якості підготовки заявок. Для оцінювачів першочергову роль відіграє здатність проєкту перетворити залучені кошти на життєздатну бізнес-одиницю з чіткою стратегією комерціалізації.

Що це означає: отримання грантового фінансування залежить не стільки від унікальності технології, скільки від комерційної валідації та фінансової дисципліни стартапу. Підприємцям необхідно демонструвати наявність платоспроможного попиту та детально обґрунтовувати кожен пункт видатків конкретними виробничими й операційними цілями.