Синтетичні аудіо- та відеозаписи у кримінальному провадженні: можливості перевірки

У сучасному кримінальному процесі зростає актуальність питання перевірки достовірності аудіо- та відеозаписів, які можуть бути згенеровані чи змонтовані штучним інтелектом. Навіть схожість голосу на записі з голосом підозрюваного більше не є достатнім доказом його причетності. Це створює додаткові вимоги до експертного дослідження, яке має не тільки ідентифікувати особу, а й підтвердити, що запис є справжнім, а не штучно створеним.

Проблема полягає в тому, що правові норми, зокрема стаття 94 Кримінального процесуального кодексу України, вимагають оцінки належності, допустимості та достовірності доказу. Коли виникають сумніви щодо реальності самої розмови або події, зафіксованої на записі, під сумнів ставиться саме його достовірність. Просте використання ШІ для генерації не завжди зменшує доказову силу файлу — наприклад, у справах про шахрайство згенерований ШІ голос може бути головним доказом обману, але його автентичність щодо походження та відсутність стороннього втручання має бути доведена.

Для ефективної перевірки цифрових доказів експерти рекомендують триетапний підхід: з'ясування джерела запису, встановлення факту змін у ньому та відстеження історії передачі файлу. Важливо отримати найпершу доступну версію файлу, інформацію про пристрій та спосіб запису, а також дані про його вилучення та копіювання. Метадані та контрольні хеш-значення файлу є ключовими, хоча зміна метаданих вимагає їх оцінки разом з іншими властивостями запису. Збіг хеш-значень свідчить про ідентичність файлів, але не гарантує їхньої правдивості до моменту фіксації.

Національний інститут стандартів і технологій США (NIST) зазначає, що результативність виявлення синтетичного аудіо залежить від багатьох факторів, включаючи метод, тестові дані та обробку запису. Наприклад, детектори, розроблені для англійської мови, можуть значно гірше розпізнавати штучний звук в українській. Це наголошує на необхідності адаптації методик до конкретних мовних особливостей та умов запису. Крім того, висновок експерта про «відсутність ознак генерації» означає лише, що конкретні використані методи не виявили підробки, а не те, що запис є на 100% автентичним.

Захист має право залучати власних експертів згідно зі статтею 243 КПК та звертатися до слідчого судді. Питання для експертизи мають бути чітко сформульовані, враховуючи технічні можливості та обмеження дослідження (наприклад, тривалість запису, стиснення, якість). Під час судового розгляду стаття 356 КПК дозволяє ставити експерту питання щодо методик, достатності матеріалів та наукового обґрунтування висновку. Адвокатам та судовим експертам варто співпрацювати над розробкою єдиних рекомендацій щодо підготовки матеріалів та формулювання питань у справах, пов'язаних із синтетичними записами.