Суд ЄС про межі корпоративної прозорості: чому справа Jautiva змінює підхід до публічності даних акціонерів

3 вересня 2026 року Суд Європейського Союзу ухвалив значуще рішення у справі C-798/24 Jautiva. Воно стосується питання публічності корпоративних реєстрів та, зокрема, обсягу інформації про акціонерів, яка може бути загальнодоступною. Суд чітко зазначив, що прозорість не має означати необмежену публічність персональних даних.

Поштовхом для справи стало звернення міноритарних акціонерів латвійської публічної компанії, чиї персональні дані, включно з ідентифікаційними номерами, адресами та даними документів, були повністю доступні онлайн без ідентифікації користувача. Це дозволяло масове завантаження інформації, над подальшим використанням якої держава втрачала контроль.

Одним із ключових аспектів стало тлумачення Директиви (ЄС) 2017/1132, яка регулює розкриття інформації про осіб, що здійснюють управління чи контроль над компанією. Суд наголосив, що саме по собі володіння акціями, особливо міноритарними, не є автоматичною ознакою участі в управлінні або контролі. Отже, Директива не зобов'язує держави ЄС робити інформацію про всіх акціонерів загальнодоступною.

Рішення Jautiva підтверджує попередній підхід Суду ЄС, викладений у 2022 році у справах Luxembourg Business Registers, де було визнано, що необмежений доступ до даних бенефіціарних власників є надмірним втручанням у права на приватність. Хоча національні законодавства можуть висувати ширші вимоги, вони мають відповідати принципам GDPR та Хартії основних прав ЄС. Суд підкреслив, що навіть легітимні цілі, такі як боротьба з відмиванням коштів, не виправдовують непропорційне втручання у приватність.

Суд не ставить під сумнів необхідність прозорості чи боротьби з фінансовими злочинами, але вимагає точнішого підходу до розкриття даних. Можливі диференційовані моделі доступу, де частина інформації є загальнодоступною, а для іншої потрібне підтвердження легітимного інтересу.

Що це означає: Рішення Jautiva є чітким сигналом для національних законодавців ЄС щодо перегляду моделей, які передбачають автоматичну та безконтрольну публікацію детальних персональних даних акціонерів. Для бізнесу та інвесторів це нагадування про важливість ретельного аналізу обсягу розкриття персональних даних у кожній юрисдикції, особливо для міноритарних акціонерів, чиї права на приватність мають бути захищені пропорційно до їхнього реального впливу на компанію.