"Страх успіху": Пітер Тіль згадав Україну та пояснив, чому Європа не народжує IT-гігантів

За оцінкою Пітера Тіля, співзасновника PayPal, проблеми Європи з розвитком технологічних гігантів не обмежуються лише нестачею венчурного капіталу чи жорстким регулюванням. Ключовою перешкодою він вважає відсутність у підприємців континенту відчуття терміновості та прагнення масштабувати бізнес до глобального рівня. Цей розрив особливо помітний на тлі розвитку штучного інтелекту.

Тіль зазначає, що в США штучний інтелект вже активно інтегрується в бізнес-процеси, стимулюючи зростання та інновації. Натомість у Європі спостерігається інертність, а гонитва за впровадженням нових технологій відсутня. Він порівнює цю ситуацію з досвідом французького Minitel, який став раннім технологічним досягненням, але не перетворився на глобальну перевагу.

Підприємець підкреслює, що європейські засновники компаній часто реалізують свій бізнес або залишають його до того, як він досягне значного масштабу, на відміну від американських колег, які створюють тисячі мільйонерів серед співробітників та десятки тисяч робочих місць. Німеччина, як найбільша економіка континенту, є показовим прикладом, де серед найбагатших осіб переважають спадкоємці капіталу, а не новатори.

Дані підтверджують цю тенденцію: Німеччина посідає лише десяте місце у Європейському інноваційному табло 2026 року та значно поступається США та Китаю за кількістю «єдинорогів». Така ситуація призводить до залежності Європи від традиційних галузей, що нині стикаються з викликами, як-от скорочення модельного ряду Volkswagen чи падіння котирувань BMW та Mercedes-Benz під тиском азійської конкуренції.

Пітер Тіль виступає проти закликів сповільнити розробку штучного інтелекту, наголошуючи, що ризики занепаду економіки без технологічного прориву є значно більшими. Він також зауважує, що одностороннє гальмування розвитку ШІ в західних країнах лише посилить геополітичні дисбаланси, оскільки інші держави не дотримуватимуться таких обмежень.

У контексті України Тіль зазначає, що країна, попри значні виклики, демонструє адаптивність до нових технологій та меншу обтяженість застарілими інституціями. На його думку, ця гнучкість може стати перевагою у технологічному розвитку. Крім того, він бачить потенціал у військових інноваціях, що народжуються в умовах протистояння, які можуть знайти застосування і в цивільному секторі.