Скорочення штату без пропонування всіх вакансій – Херсонський апеляційний суд залишив працівника на посаді (Справа №766/22213/24)

Судовий спір виник навколо звільнення складача поїздів 4-го розряду за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Роботодавець наполягав на законності дій, посилаючись на внутрішній акт про відмову співробітника від ознайомлення з переліком вакансій на восьми аркушах. Однак апеляційна інстанція з'ясувала, що складений документ фіксував лише вручення попередження про звільнення, але не факт надання списку посад.

Під час судового розгляду було встановлено, що підприємство мало 12 вакантних посад складача поїздів 4-го розряду та вакансію диспетчера, кваліфікаційним вимогам якої відповідав працівник. Доказів персонального пропонування цієї роботи підприємство надати не змогло. Крім того, позивач письмово звертався із запитом щодо відкритих посад, однак компанія проігнорувала звернення та не підтвердила врахування переважного права на залишення на роботі.

Згідно зі статтями 40 та 49-2 КЗпП України, вивільнення персоналу допускається виключно за неможливості переведення працівника на іншу посаду за його згодою. Підприємство зобов'язане пропонувати всі вакансії, які з'являються з моменту попередження і до моменту звільнення, незалежно від структурного підрозділу. Такої ж правової позиції послідовно дотримується Верховний Суд у своїх постановах.

Що це означає: порушення процедури скорочення створює для бізнесу істотні фінансові та юридичні ризики. Неналежна фіксація пропонування відкритих посад автоматично веде до поновлення фахівця на роботі через суд і зобов'язує компанію виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.