Скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство анулює дію мораторію на задоволення вимог кредиторів

Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу у справі № 908/1902/25, скасував попередні судові рішення, що відмовляли кредитору у нарахуванні інфляційних втрат та 3% річних за період дії мораторію на задоволення вимог. Справа стосувалася ситуації, коли ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство була згодом скасована апеляційним судом.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали, що скасування ухвали про відкриття провадження не мало зворотної сили щодо наслідків мораторію, який вже діяв. Отже, на їхню думку, мораторій анулювати ретроспективно не можна, а це означало відмову кредитору у стягненні додаткових сум за період його дії.

Верховний Суд не погодився з такою інтерпретацією. На основі аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства та застосування концепції ретроспективної недійсності, Суд дійшов висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка була скасована, не створює правових наслідків з моменту її постановлення. Відповідно, мораторій, що був введений такою ухвалою, не може слугувати підставою для відмови у визнанні грошових вимог кредитора щодо інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих протягом цього періоду.

Це рішення є значущим для практики застосування законодавства про банкрутство, зокрема щодо трактування дії мораторію. У випадку, коли рішення про відкриття справи про банкрутство скасовується, всі його наслідки, включно з мораторієм, мають розглядатися як такі, що ніколи не наставали. Це забезпечує захист інтересів кредиторів у ситуаціях, коли провадження у справі про банкрутство було розпочате без належних підстав і згодом анульоване.

Що це означає: Скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство повністю нівелює дію мораторію на задоволення вимог кредиторів з моменту його встановлення, дозволяючи кредиторам вимагати повне відшкодування, включаючи інфляційні втрати та 3% річних за весь період.