Розлучення у 2026 році: онлайн у «Дії», спільна заява чи позов. Що змінилося і скільки коштує

Можливість подати заяву на розірвання шлюбу в «Дії» стосується пар без спільних неповнолітніх дітей, які досягли взаємної згоди. За цією процедурою один з подружжя ініціює подачу заяви, інший підтверджує її, після чого відбувається відеоідентифікація з реєстратором. Весь процес може бути завершений без особистого візиту до органів ДРАЦС, а розірвання шлюбу відбувається після спливу місячного терміну з дати подання заяви.

Паралельно з діджиталізацією, з кінця 2024 року українське законодавство ліквідувало обмеження на подання позову про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або протягом року після народження дитини. Цей крок розширює можливості для одного з подружжя ініціювати розлучення у таких ситуаціях. Окрім того, у справах, де зафіксовано домашнє насильство, суд більше не застосовує процедури примирення сторін, що покликано захистити постраждалих та прискорити розгляд справи.

Вартість судового збору за розірвання шлюбу у 2026 році залежить від форми подачі заяви. За спільну заяву подружжя до суду встановлено платіж у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн), який може бути знижений до 532,48 грн при подачі через систему «Електронний суд». Для позовних заяв від одного з подружжя збір становить 0,4 прожиткового мінімуму (1331,20 грн), або 1064,96 грн в електронній формі.

Для подружжя з дітьми, розлучення відбувається через суд. У цьому випадку необхідно надати суду спільну заяву разом з письмовим договором, що визначає місце проживання дітей, участь у забезпеченні їхнього життя та умови виховання. Договір про аліменти, якщо він є частиною пакету документів, має бути нотаріально посвідчений. Питання поділу спільного майна, незалежно від способу розірвання шлюбу, розглядається окремо за домовленістю сторін або через окремий судовий спір.

Що це означає: Оновлення законодавства та впровадження онлайн-сервісів свідчать про спрощення адміністративних процедур у сфері сімейного права. Це може пришвидшити процеси розлучення, особливо для пар без дітей, та забезпечити більший захист прав постраждалих від домашнього насильства, усуваючи формальні затягування розгляду справ.