Результати опитування ЄЦБ щодо споживчих очікувань – вересень 2026 року

За даними опитування, медіанна оцінка інфляції за попередній рік підвищилася з 3,5% до 3,6%. Прогноз зростання споживчих цін на наступні 12 місяців також зріс — до 3,1% проти 3,0% у серпні. Водночас довгострокові очікування на горизонті трьох та п'яти років залишилися незмінними — на рівні 2,9% та 2,5% відповідно. Найвищі інфляційні оцінки традиційно зафіксовано серед респондентів із найнижчим рівнем доходів і представників старших вікових груп.

Очікування щодо зростання номінальних доходів за рік скоригувалися мінімально — з 1,0% до 1,1%. При цьому споживчі витрати продовжують випереджати заробітки: оцінка номінальних видатків за минулі 12 місяців склала 5,3%, а прогнозоване зростання витрат на наступний рік підвищилося до 3,7% проти 3,6% місяцем раніше.

Оцінки перспектив загального економічного зростання погіршилися: споживачі очікують скорочення ВВП на 1,5% протягом наступних 12 місяців порівняно з -1,2% у серпні. Прогноз рівня безробіття підвищився з 11,0% до 11,3%, тоді як сприйняття поточного показника становить 10,6%. Найбільш песимістично ринок праці оцінюють громадяни з низькими доходами, де очікуваний рівень безробіття досягає 13,6%.

На ринку нерухомості респонденти очікують подорожчання житла на 3,5% упродовж року проти 3,4% у серпні. Прогнозовані ставки за іпотекою на 12 місяців уперед зафіксувалися на позначці 4,9%. Разом з тим зросла чиста частка домогосподарств, які відзначають посилення обмежень у доступі до банківського фінансування та очікують подальшого жорсткішання кредитних умов.

Що це означає: поєднання зростаючих короткострокових інфляційних очікувань із прогнозами падіння економіки формує стагфляційний тиск на економіку єврозони. Відставання динаміки доходів від споживчих витрат скорочує платоспроможність населення, а ускладнений доступ до позичкового капіталу стримуватиме як іпотечне, так і корпоративне кредитування.