Реформа закупівель ЄС на €2 трлн: нові вимоги локалізації та виклики для України

Брюссель відходить від політики, де єдиним критерієм публічних закупівель була найнижча ціна. Новий економічний курс передбачає використання державних видатків як інструменту прямої підтримки внутрішніх виробників та стимулювання розвитку європейських технологій і створення робочих місць. Загальний обсяг державних закупівель у ЄС становить понад 2 трильйони євро щорічно, що є приблизно 14% ВВП співтовариства.

Запропонований Industrial Accelerator Act змінює логіку оцінки тендерних пропозицій. Вирішальне значення матиме географічне походження товару та його внесок у розвиток внутрішньої економіки ЄС, а не лише ціна. Хоча ці пропозиції ще не є остаточно ухваленими нормами, вони чітко вказують на намір Євросоюзу утримати цей фінансовий ресурс у межах власної промислової системи, впроваджуючи кількісні показники локалізації для стратегічних галузей.

Основною причиною цих змін є необхідність усунення дисбалансу в глобальній конкуренції. Європейські підприємства стикаються з вищими витратами на енергоресурси, суворими екологічними стандартами та значними соціальними зобов'язаннями. На відкритому ринку вони змушені конкурувати з продукцією, виготовленою в умовах інших систем державних субсидій та дешевого капіталу. Це призвело до ситуації, коли фінансування європейцями «зеленого переходу» приносило значні виробничі переваги економіці інших країн, зокрема Китаю.

Запровадження таких інструментів протекціонізму не є унікальним. США з 1933 року використовують закон Buy American Act, а Inflation Reduction Act жорстко прив'язав державні стимули до локалізації виробництва. Навіть в Україні закон про локалізацію публічних закупівель продемонстрував здатність завантажувати промислові потужності та створювати робочі місця. Хоча stricter norms Made in EU можуть призвести до зростання цін на деякі товари, такі як електромобілі та сонячні системи, економічна доцільність залежить від кінцевого результату – створення нових заводів та зниження імпортної залежності.

Що це означає: Зміна протекціоністського вектора ЄС створює нові виклики та можливості для України. Просте скасування митних тарифів більше не гарантуватиме автоматичного доступу до європейського ринку публічних закупівель. Для України критично важливо домогтися включення свого виробничого компонента до єдиного європейського контуру походження товарів, що вимагає переходу від експорту сировини до глибокої промислової кооперації та інтеграції в ланцюги створення вартості ЄС.