Прихований тягар тарифів у торгівлі між пов'язаними сторонами

Дослідження свідчать, що значна частина митного тягаря лягає не на іноземних виробників, а на американські компанії, що працюють у глобальних виробничих ланцюгах. Це відбувається через так звану «пов'язану торгівлю» – транзакції між афілійованими підприємствами в межах однієї транснаціональної компанії.

За даними, приблизно половина імпорту товарів до США у 2024 році — 49,5% — припадала на пов'язані сторони. Ця частка залишається стабільною протягом останніх двох десятиліть, коливаючись у межах 46-51% від загального обсягу імпорту. Така структура торгівлі є не випадковістю, а наслідком стратегій мультинаціональних фірм, які розміщують етапи виробництва там, де вони є найефективнішими.

Мита, застосовані до такого імпорту, підвищують вартість сировини, комплектуючих та обладнання для американських підприємств. Це стосується як американських материнських компаній та їхніх зарубіжних філій, так і американських дочірніх компаній іноземних корпорацій. У деяких секторах, таких як автомобілебудування та фармацевтика, частка пов'язаної торгівлі перевищує 80% від усього імпорту.

Навіть якщо мито запроваджується на продукцію іноземної материнської компанії, це може мати негативний вплив на діяльність її американських дочірніх підприємств, зменшуючи стимули до інвестицій та створення робочих місць у США. Висока частка пов'язаного імпорту показує, що мита часто функціонують як податок на глобальні ланцюжки поставок, що використовуються американськими підприємствами, збільшуючи їхні виробничі витрати.

Крім того, мита на імпортні складові для товарів, що виробляються у США, роблять ці товари дорожчими на зовнішніх ринках, знижуючи їхню конкурентоспроможність. Невизначеність у тарифній політиці, коли ставки мит змінювалися понад 50 разів з березня 2025 року, додатково ускладнює довгострокове планування для бізнесу, що може призводити до відкладення інвестицій та найму персоналу.

Що це означає: Висока частка внутрішньофірмової торгівлі в загальному обсязі імпорту суттєво змінює розуміння економічних наслідків тарифів, перетворюючи їх з інструменту впливу на іноземних конкурентів на фактор, що збільшує витрати вітчизняного виробництва та знижує його ефективність.