Право

Право на внесення застави юридичною особою. Чи слугує публічному порядку?

Ілюстрація Financiero · Право

Можливість юридичних осіб вносити заставу у кримінальному провадженні викликає дискусії щодо її відповідності публічному порядку та потенційного використання для легалізації коштів. Експерти наголошують на необхідності перегляду чинного законодавства.

Застава як запобіжний захід, покликана забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного чи обвинуваченого, набула значного поширення після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України у 2012 році. Цей інструмент став важливою частиною судової практики, за винятком злочинів насильницького характеру або тих, що призвели до смерті.

Водночас, практика застосування застави виявила певні недоліки, особливо в контексті внесення коштів юридичними особами. Основне занепокоєння стосується прозорості джерел фінансування та потенційних ризиків легалізації «брудних» грошей. На відміну від фізичних осіб, яким банки вимагають підтвердження походження коштів та сплати податків при внесенні значних сум, для юридичних осіб такі вимоги менш суворі.

Проблема поглиблюється тим, що діяльність юридичних осіб, зокрема товариств, має бути спрямована на отримання прибутку. Внесення багатомільйонної застави, яка не генерує доходу та піддається інфляційним ризикам, не відповідає цілям господарської діяльності. Це створює підстави вважати, що такі дії відбуваються не в інтересах самої компанії, а в інтересах власника корпоративних прав, потенційно дозволяючи уникнути сплати податків з дивідендів чи фінансової допомоги.

Існують також випадки, коли юридична особа сплачує заставу як «послугу» на замовлення третіх осіб. Така діяльність, за визначенням, є фінансовою послугою та потребує ліцензування і державного регулювання, чого наразі не передбачено чинним законодавством. Це створює правову невизначеність та прогалини у фінансовому моніторингу.

Законодавча ініціатива, зокрема проєкт № 15388, що був зареєстрований у Верховній Раді, свідчить про усвідомлення необхідності врегулювання цих питань. Пропозиції передбачають, що можливість внесення застави юридичними особами має бути виключена з КПК України, оскільки це суперечить правовому порядку та дозволяє приховувати справжніх платників та походження коштів. Як альтернативу пропонується розширити перелік дозволених видів застави, включивши нерухомість або інше ліквідне майно фізичних осіб, з відповідним збільшенням розміру застави та механізмами її стягнення.

Потрібна фахова думка щодо цієї теми?

Юристи, податкові консультанти та інвестиційні радники — у каталозі Financiero.

Знайти експерта

Обговорення

Увійдіть, щоб коментувати

Обговорення відкрите для зареєстрованих читачів. Профіль резидента для цього не потрібен.

Увійти за посиланням або через Google

Ще немає коментарів. Почніть обговорення.