Право на відшкодування майнової шкоди

Касаційний цивільний суд Верховного Суду розглянув справу, де йшлося про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої медичним закладом. Суть позову полягала у самовільній зміні лікарями методу лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій без згоди подружжя.

Наслідком таких дій стало встановлення факту відсутності біологічного споріднення між чоловіком та дитиною. Це призвело до виключення відомостей про чоловіка як батька та, відповідно, припинення його обов’язку зі сплати аліментів.

Апеляційний суд раніше дійшов висновку, що втрата можливості отримувати аліменти не є майновою шкодою для позивачки, оскільки згідно зі статтею 179 Сімейного кодексу України, аліменти є власністю дитини. Однак Верховний Суд не погодився з цією позицією.

Касаційний цивільний суд зазначив, що особа, яка фактично утримує дитину та проживає з нею, має самостійний майновий інтерес у належному виконанні другим із батьків обов’язку щодо утримання дитини. Майнова шкода в цьому контексті полягає не у втраті права власності на аліменти, а у зростанні витрат на утримання дитини та втраті гарантованого законом механізму участі другого з батьків у її забезпеченні. Сам факт того, що аліменти є власністю дитини, не виключає виникнення такої майнової шкоди.

Верховний Суд встановив: якщо протиправні дії медичного закладу призвели до встановлення відсутності біологічного споріднення та припинення аліментних зобов’язань, особа, яка утримує дитину, має право на відшкодування майнової шкоди. Розмір такого відшкодування відповідає втраченій можливості отримувати кошти на утримання дитини.

Що це означає: Рішення Верховного Суду формує важливу правову практику у сфері відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням медичних послуг. Воно підкреслює, що майнова шкода може виникати не лише у прямій втраті власності, а й у збільшенні витрат та втраті законних механізмів фінансового забезпечення. Це може мати значні наслідки для медичних закладів та страхових компаній у разі виникнення подібних претензій, посилюючи відповідальність за точність та відповідність медичних процедур.