Право на відключення: коли працівник може не відповідати роботодавцю

Право на відключення передбачає можливість працівника припиняти робочу комунікацію у свій неробочий час без ризику порушення умов трудового договору чи трудової дисципліни. Ця норма покликана забезпечити працівникам особистий простір та захист від постійної доступності, особливо актуальної в умовах гнучких форматів зайнятості.

Наразі ця концепція стосується переважно дистанційної роботи. Ключовим аспектом є чітке визначення робочого часу в трудовому договорі. Якщо графік зафіксований, наприклад, з 9:00 до 18:00, то після його закінчення працівник має право не відповідати на робочі звернення керівника, і це не може бути розцінено як порушення трудових обов'язків. Метою такого регулювання є захист ментального здоров'я працівників та забезпечення безпечних умов праці.

Необхідність запровадження права на відключення виникла, зокрема, через досвід пандемії COVID-19, коли багато працівників у віддаленому форматі стикалися з потребою відповідати на запити роботодавців поза стандартним робочим часом. Таке становище часто призводило до перепрацювань та порушення балансу між роботою та особистим життям. Норма покликана виправити дисбаланс, надаючи працівникам інструмент для захисту свого часу відпочинку.

Важливим є те, що проєкт Трудового кодексу, який обговорюється, не передбачає окремих санкцій для роботодавців за надсилання робочих запитів поза робочим часом. Проте бажання роботодавця отримати відповідь у неробочий час обмежене правом працівника на відпочинок. У випадку термінових завдань, залучення до роботи поза встановленим графіком має бути завчасно врегульоване, враховуючи відповідні правила оплати праці та чіткі умови взаємодії.

Що це означає: Запровадження права на відключення є кроком до модернізації трудового законодавства України, адаптуючи його до сучасних реалій дистанційної роботи та цифрових технологій. Для бізнесу це означатиме необхідність перегляду політик внутрішньої комунікації, чіткішого врегулювання робочого часу та умов залучення працівників до роботи поза графіком, що може вимагати оновлення трудових договорів та внутрішніх нормативних документів. Це сприятиме створенню більш прозорих та справедливих відносин між роботодавцями та працівниками.