Повернення зустрічного позову через пропуск строку є безпідставним, якщо його було подано вчасно, а до матеріалів справи його не приєднали через помилку в суді

У справі № 643/10152/23 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу споживачів, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій про повернення їхньої зустрічної позовної заяви. Судові інстанції нижчого рівня дійшли висновку, що зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що відповідачки направили зустрічний позов поштою 18 грудня 2024 року. Копію ухвали про роз'яснення права на подання зустрічного позову та встановлення 15-денного строку їхній представник отримав 5 грудня 2024 року. Таким чином, початкове надсилання заяви відбулося в межах встановленого терміну.

З’ясувалося, що зустрічна позовна заява надійшла до суду 23 грудня 2024 року разом зі скаргою на дії приватного виконавця. Однак через помилку канцелярії суду її не було належним чином зареєстровано та долучено до матеріалів справи, а замість цього її помилково передали іншому судді. Лише після повторного надсилання заяви 23 січня 2025 року та її отримання судом 29 січня 2025 року вона була розглянута, але її повернули, вважаючи, що строк пропущено.

Верховний Суд наголосив, що зустрічний позов має бути поданий у визначений судом строк для подання відзиву. Проте суди попередніх інстанцій не перевірили доводи відповідачів щодо первинного надсилання позову та не звернули увагу на матеріали суміжних проваджень, що призвело до безпідставного висновку про пропуск строку. Суд дійшов висновку, що повернення позову є необґрунтованим, якщо затримка об’єктивно не залежала від волі відповідача.

Що це означає: Рішення Верховного Суду підтверджує важливість належного документообігу та відповідальності судових органів за дотримання процедур. Воно слугує прецедентом, який захищає права учасників судового процесу від неправомірних наслідків, спричинених внутрішніми організаційними помилками суду. Це рішення може зміцнити довіру до судової системи, забезпечуючи, що громадяни не несуть відповідальності за недоліки в роботі апарату суду, а також мінімізує ризики затягування судових спорів через формальні підстави.