Поновлення працівника на роботі можливе виключно на його колишню посаду, змінювати штатний розпис чи надавати іншу рівнозначну посаду роботодавець не зобов’язаний

Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду 7 вересня 2026 року (справа № 308/9220/21) частково задовольнила касаційну скаргу ліцею. Цим рішенням було змінено попередні судові постанови щодо поновлення на роботі колишньої працівниці, звільненої після зміни типу закладу освіти.

Судові інстанції раніше визнали звільнення позивачки незаконним і зобов'язали роботодавця поновити її на рівнозначній посаді або внести зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду. Однак Верховний Суд визнав звільнення незаконним з іншої підстави: скорочення посади, а не зміни істотних умов праці, що вимагає застосування процедури згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП з усіма гарантіями для працівника.

При цьому ключовим стало роз'яснення Верховного Суду щодо способу поновлення на роботі. Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП, поновлення означає повернення працівника до стану, що існував до незаконного звільнення, тобто на ту саму посаду, яку він виконував раніше. Поновлення на іншій рівнозначній посаді або внесення змін до штатного розпису не відповідає цьому способу захисту, оскільки може породжувати нові суперечки щодо «рівнозначності» посад. Крім того, створення нових посад є виключною компетенцією роботодавця, до якої суд не має права втручатися.

Забезпечуючи єдність судової практики, Верховний Суд відступив від свого попереднього висновку (постанова від 15 листопада 2023 року у справі № 308/9448/21), який дозволяв зобов'язувати роботодавця поновити працівника на рівнозначній посаді або вносити зміни до штатного розпису. У результаті, Верховний Суд виключив з мотивувальних частин попередніх рішень посилання на можливість поновлення позивачки на рівнозначній посаді або шляхом внесення змін до штатного розпису.

Що це означає: Роботодавці, які зіткнулися з оскарженням звільнення, тепер мають чітке розуміння, що в разі незаконного звільнення працівник поновлюється виключно на ту саму посаду. Це зменшує ризик суперечок щодо відповідності «рівнозначних» посад і обмежує судові втручання в кадрову політику підприємств.