Податки на сигарети та контрабанда за штатами у 2024 році

Суттєва диспропорція в ставках акцизного збору між різними юрисдикціями стимулює перерозподіл тютюнового ринку на користь тіньового сегмента та міжрегіональних закупівель. Найвищу частку нелегального споживання зафіксовано в штаті Нью-Йорк, де орієнтовно 61,1% використаних сигарет було придбано поза місцевою фіскальною системою. Другу позицію посіла Каліфорнія з показником контрабанди на рівні 54,4%.

Загальні недоотримані доходи бюджетів штатів від несплати тютюнових акцизів у 2024 році перевищили $4,6 млрд. Найбільших прямих фінансових втрат зазнала Каліфорнія, недорахувавшись майже $1,4 млрд, тоді як бюджет Нью-Йорка недоотримав понад $1,2 млрд. Натомість території з низьким податковим навантаженням фіксують відтік товару: найвищі показники вивезення продукції до інших регіонів продемонстрували Вайомінг (58,6%) та Вірджинія (54,4%). Для Вірджинії транскордонна торгівля забезпечила додаткові надходження на суму понад $61 млн, для Індіани — близько $57 млн.

Окрім податкового навантаження, стимулом для формування тіньових ринків стають прямі адміністративні заборони на окремі види продукції. Обмеження на продаж ароматизованого тютюну та сигарет із ментолом у Каліфорнії та Массачусетсі не привели до відчутного спаду споживання, але переспрямували торговельні потоки в нелегальне русло. Аналогічні проблеми ухилення від сплати зборів і створення чорних ринків наразі охоплюють сегмент вейпінгу.

Масштаби нелегального обороту значно перевищують можливості контрольних органів. Для прикладу, спільна операція силових структур у Нью-Йорку, у межах якої вилучили близько 43,7 тис. пачок сигарет, покрила лише 0,019% від річного обсягу контрабанди в штаті. Додатковий виклик для легального бізнесу становить контрафактна продукція з міжнародних ринків, передусім із Китаю, де щорічно виготовляється близько 400 млрд підроблених сигарет.

Що це означає: дисбаланс у ставках акцизів і регуляторний тиск формують цінову перевагу для нелегального сектору, позбавляючи бюджети стабільного фіскального ресурсу. Легальні дистриб'ютори та ритейлери втрачають частку ринку, тоді як витрати держави на контроль і боротьбу з контрабандою зростають без досягнення запланованого економічного ефекту.