Податки на спадщину та спадкування по штатах, 2026 рік

Станом на 2026 рік, 12 штатів та округ Колумбія зберігають податок на маєток (estate tax), який стягується з вартості всієї спадкової маси до її розподілу між спадкоємцями. Окрім цього, п'ять штатів застосовують податок на спадщину (inheritance tax), що сплачується безпосередньо одержувачами спадку. Меріленд є єдиним штатом, що застосовує обидва типи податків.

Податок на маєток, як правило, сплачується резидентами або нерезидентами, які володіють оподатковуваним майном у відповідному штаті. Податок на спадщину стягується з кожного бенефіціара залежно від отриманої ним суми. Більшість цих податків мають прогресивну шкалу, де ставка зростає відповідно до вартості активів.

Найвищі граничні ставки податку на маєток зафіксовані на Гаваях та у Вашингтоні — 20%. Ці ставки застосовуються до оподатковуваних маєтків вартістю понад 10 мільйонів доларів на Гаваях та 9 мільйонів у Вашингтоні. Коннектикут, незважаючи на ставку 12%, має найвищий поріг звільнення від оподаткування серед штатів — 15 мільйонів доларів.

Після ухвалення федерального закону "One Big Beautiful Bill Act" у 2025 році, поріг звільнення від федерального податку на маєток збільшився до 15 мільйонів доларів, починаючи з 2026 року, з подальшою індексацією на інфляцію. Наразі лише Коннектикут приводить свій поріг у відповідність до федерального. Нью-Йорк має другий за величиною поріг — 7,35 мільйона доларів, тоді як в Орегоні та Род-Айленді ці пороги становлять 1 мільйон та 1,838 мільйона доларів відповідно.

Штати, що стягують податок на спадщину (Кентуккі, Меріленд, Небраска, Нью-Джерсі, Пенсильванія), диференціюють ставки залежно від ступеня родинних зв'язків між померлим та спадкоємцем. Найближчі родичі користуються нижчими ставками та вищими порогами звільнення. Найвищі граничні ставки податку на спадщину зафіксовані в Кентуккі та Нью-Джерсі — 16%.

Що це означає: Запровадження податків на маєток та спадщину може мати значні фінансові та адміністративні наслідки для спадкоємців та управлінців маєтками. Ці податки потенційно можуть стимулювати пошук стратегій уникнення оподаткування або навіть призводити до релокації заможних осіб та капіталу в штати з більш сприятливим податковим кліматом. Рішення окремих штатів щодо гармонізації своїх порогів з федеральними нормами або повного скасування цих податків відображає прагнення зменшити тягар на передачу сімейного бізнесу та активів, підтримуючи економічну активність.