Передача паливних талонів без забезпечення їх отоварення на АЗС не є належним виконанням договору поставки нафти і дистилятів

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 4 серпня 2026 року у справі № 917/1661/25 ухвалив рішення, яке підтверджує: предметом договору поставки палива є безпосередньо товар, а не талони чи скретч-картки на нього. Це рішення стосується спору між прокурором, який діяв в інтересах районної державної адміністрації, та Товариством-постачальником.

Суть справи полягала в невиконанні Товариством умов договору купівлі-продажу товарів. Прокурор звернувся до суду з вимогою повернути сплачені кошти за паливо, оскільки реальної поставки товару не відбулося. Постачальник передав лише паливні талони, які виявилися необеспеченими можливістю отоварення на АЗС.

Суди попередніх інстанцій задовольнили позов, зобов'язавши Товариство повернути кошти. Відповідач наполягав, що предметом купівлі-продажу були саме талони на паливо. Однак Верховний Суд підтримав позицію попередніх інстанцій, підтвердивши, що укладений договір є договором поставки, а його предметом є нафта та дистиляти, а не їхні еквіваленти у вигляді талонів.

Суд підкреслив, що передача паливних талонів або скретч-карток без гарантії їхнього отоварення не може вважатися належним виконанням зобов’язання з поставки товару. У такому випадку покупець має право вимагати повернення попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

Що це означає: Рішення Верховного Суду встановлює важливий прецедент для учасників ринку палива. Воно підкреслює, що договори поставки нафтопродуктів повинні передбачати реальне забезпечення товаром, а не лише його еквівалентами. Це підвищує захист покупців, які здійснюють передоплату за паливо, мінімізуючи ризики невиконання зобов'язань з боку постачальників через неможливість отоварення талонів.