Перед зняттям арешту з майна у разі знищення виконавчого провадження, орган ДВС має вжити заходів для його відновлення та з’ясувати підстави його завершення

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 12 серпня 2026 року ухвалив рішення, що має важливе значення для боржників та виконавчої служби. Суд задовольнив скаргу громадянина, майно якого залишалося під арештом, незважаючи на знищення відповідних виконавчих проваджень після закінчення терміну зберігання. Цим рішенням були скасовані постанови судів нижчих інстанцій, які раніше відмовили у задоволенні скарги.

Суть проблеми полягала в тому, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно продовжував діяти арешт на все нерухоме майно заявника. Цей арешт був накладений в рамках виконавчих проваджень, які вже були знищені через закінчення встановленого строку зберігання. Звернення боржника до органу Державної виконавчої служби (ДВС) з клопотанням про зняття арешту та заборони відчуження майна було відхилено. ДВС посилалася на знищення проваджень, що унеможливило надання детальної інформації, крім факту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у 2015 році через перешкоджання провадженню або нездійснення авансування.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали дії державного виконавця правомірними, вважаючи, що на момент винесення постанови про повернення документа права заявника не були порушені. Проте, Верховний Суд не погодився з такою позицією. Він зазначив, що наявність арешту при відсутності активних виконавчих проваджень, де заявник є боржником, є неправомірною. Відсутність майнових претензій з боку стягувача, що випливає з факту знищення проваджень, була ключовим аргументом касаційної скарги.

Верховний Суд наголосив, що після отримання заяви про скасування арешту, накладеного у межах знищеного виконавчого провадження, орган ДВС зобов'язаний відновити матеріали провадження. Це включає використання даних Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) та інших доступних джерел для встановлення підстави його завершення. Лише після з'ясування всіх обставин ДВС має прийняти рішення щодо арешту майна, враховуючи правові підстави його накладення та існування.

Що це означає: Знищення матеріалів виконавчого провадження через закінчення терміну зберігання не звільняє Державну виконавчу службу від обов'язку з’ясувати всі обставини та правові підстави для накладення та подальшого існування арешту на майно. Органи ДВС зобов'язані відновлювати інформацію та належним чином розглядати звернення про скасування арешту, навіть якщо первинні документи були знищені. Це рішення Верховного Суду створює важливий прецедент для захисту прав боржників у випадках, коли їхнє майно залишається під арештом без чітких юридичних підстав через відсутність виконавчих проваджень.