Опитування щодо банківського кредитування в єврозоні за жовтень 2026 року

Згідно з квартальним опитуванням кредитування, чистий показник посилення внутрішніх стандартів схвалення позик для бізнесу склав 9%, перевищивши прогнозні 5%. Критерії для споживчих кредитів населенню також посилилися (чистий показник 14%), тоді як стандарти для іпотеки тимчасово збереглися на попередньому рівні. Фактичні договірні умови кредитування стали суворішими для всіх категорій позичальників, що призвело до зростання частки відхилених банками заявок, насамперед у споживчому сегменті.

Попит на кредитні ресурси помітно зменшився по всій фінансовій системі. Запити підприємств на фінансування та кредитні лінії скоротилися на 6% у чистому вираженні замість очікуваного зростання на 4%, що зумовлено уповільненням капітальних інвестицій малих і середніх підприємств. Найглибше падіння зафіксовано в іпотечному секторі — чистий спад попиту досяг 27%, відображаючи високу вартість обслуговування позик і охолодження ринку житла. Попит на споживчі позики скоротився на 2%.

Основними чинниками перегляду кредитної політики фінустанови називають підвищене сприйняття ризиків, ринкову невизначеність і коливання на енергетичних ринках. Водночас банки поступово адаптуються до фінансування проєктів, пов'язаних зі штучним інтелектом: хоча специфічних кількісних нормативів для цієї сфери ще не запроваджено, позичальники проходять посилену якісну перевірку. Кредитори віддають перевагу фінансуванню цифрової інфраструктури, зокрема дата-центрів, а не розробників програмного забезпечення.

Умови формування ресурсної бази банків погіршилися: доступ до ринків боргових паперів, міжбанківської ліквідності та роздрібного фондування знизився, причому динаміка роздрібних депозитів продемонструвала найгірший результат із 2011 року. Скорочення балансу Європейського центрального банку продовжує помірно стримувати ліквідність у секторі, попри збереження позитивного впливу високих процентних доходів на банківську рентабельність. У четвертому кварталі фінустанови прогнозують подальше істотне падіння попиту на житлові кредити — на 36%.

Що це означає: Дороге кредитування та консервативна політика європейських банків продовжують стримувати приватні інвестиції й сповільнювати ринок нерухомості в єврозоні. Корпоративному сектору доводиться більше орієнтуватися на внутрішні ресурси й альтернативне фінансування, тоді як доступ до позикового капіталу для технологічних та інфраструктурних проєктів потребує суворішого кредитного скорингу.