Огляд практики Верховного Суду щодо процедурних порушень ДПС, які призводять до скасування податкових повідомлень-рішень
Ілюстрація Financiero · ПравоКасаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду систематизував практику щодо процедурних порушень під час податкових перевірок. Виявлені недоліки контролерів є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.
Оприлюднений огляд судової практики охоплює правові позиції з 2018 року та концентрується на дефектах оформлення наказів і повідомлень. Верховний Суд визначив, що неконкретизовані підстави ревізії позбавляють наказ юридичної сили. Простого посилання на норму закону недостатньо, якщо вона не містить чітких обставин порушення. Також суттєвим порушенням визнано зміну форми перевірки з виїзної на невиїзну без належних підстав та початок перевірочних дій до моменту підтвердженого вручення наказу платникові на його офіційну адресу.
Окрему увагу судді приділили регламенту призначення повторних перевірок та формуванню графіків контролю. Застосування підпункту 78.1.12 Податкового кодексу органом вищого рівня можливе виключно за умови відкритого службового провадження щодо інспекторів, які здійснювали первинний аудит. Крім того, порушення порядку оприлюднення плану-графіка чи перенесення заходів на новий календарний рік без внесення офіційних змін автоматично роблять перевірку незаконною. Дозвіл слідчого судді сам по собі також не замінює наказу про призначення заходу.
Судова практика розмежовує обов'язки платника реагувати на запити податкової служби. Якщо запит складено з порушенням вимог, відсутність відповіді на нього не створює законних підстав для призначення позапланової ревізії. Водночас у разі надання бізнесом пояснень і підтвердних документів податковий орган зобов'язаний мотивувати в наказі, чому саме вони визнані недостатніми. Неприпустимим визнано й вимагання первинних документів в останній день перевірки без надання часу на їх надання, що класифікується як порушення принципу добросовісності.
Також конкретизовано порядок адміністративного оскарження: неповідомлення бізнесу про дату розгляду заперечень на акт є підставою для визнання подальших рішень недійсними. Термін подання заперечень становить 10 робочих днів, при цьому день отримання акта до розрахунку не входить. У разі надсилання документів через Електронний кабінет або поштовим зв'язком граничним строком є 23:59 останнього дня, тоді як особисте подання обмежується тривалістю робочого дня контролюючого органу.
Що це означає: бізнес отримав чіткий правовий алгоритм захисту від неправомірних донарахувань через доведення процедурних помилок податківців. Дотримання контролюючими органами формальних вимог стає вирішальним чинником у судовому спорі, дозволяючи платникам успішно скасовувати податкові повідомлення-рішення незалежно від змісту виявлених порушень обліку.
Юристи, податкові консультанти та інвестиційні радники — у каталозі Financiero.

Обговорення
Обговорення відкрите для зареєстрованих читачів. Профіль резидента для цього не потрібен.
Увійти за посиланням або через GoogleЩе немає коментарів. Почніть обговорення.