Невиконання держреєстратором або адміністратором ЦНАП обов’язку щодо реєстрації заяви після подання документів не може мати негативних наслідків для заявника

15 вересня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 420/21964/23 щодо бездіяльності державного реєстратора. Спір виник через відмову реєстраторки розглянути заяву навчального закладу про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач звернувся з вимогою виправити помилку, оскільки об'єкт нерухомості, що включав гуртожиток, був зареєстрований як нежитлова будівля. Заява була подана через ЦНАП, де працювала державний реєстратор. Однак сільська рада, якій належав ЦНАП, надала відмову, посилаючись на відсутність житлової площі в технічному паспорті, не передавши звернення за призначенням.

Суд першої інстанції визнав бездіяльність держреєстраторки, яка не забезпечила присвоєння реєстраційного номера та фіксації дати і часу реєстрації заяви у програмних засобах ведення Державного реєстру прав. Натомість апеляційний суд скасував це рішення, вказавши, що заявник не сформував заяву у базі даних, що суперечило законодавству.

Верховний Суд не погодився з висновками апеляційної інстанції, підкресливши, що Закон № 1952-IV передбачає різні процедури виправлення помилок залежно від того, хто їх виявив. Суд зазначив, що після подання документів обов’язок формувати та реєструвати заяву в базі даних покладається на держреєстратора або адміністратора ЦНАП, а не на заявника. Сільська рада мала передати звернення уповноваженій особі.

Що це означає: Заявники, які належним чином подали документи на реєстрацію або виправлення помилок, захищені від негативних наслідків, спричинених бездіяльністю або порушенням процедури з боку державних реєстраторів чи адміністраторів ЦНАП. Це рішення Верховного Суду посилює принцип належного врядування та відповідальність органів влади за коректне виконання своїх функцій.