Наслідки ухилення від експертизи застосовуються судом виключно за наявності доказів умисного перешкоджання її проведенню, тоді як сама лише неявка особи про це не свідчить

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 12 серпня 2026 року у справі № 585/1301/24 задовольнив касаційну скаргу у справі про оспорювання батьківства. Попередні судові інстанції відмовили позивачу у позові, застосувавши наслідки ухилення від молекулярно-генетичної експертизи, передбачені статтею 109 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали факт ухилення від експертизи, оскільки сторони не з’явилися для відбору біологічних зразків, що унеможливило її проведення. Наслідки були покладені на позивача як ініціатора дослідження. Проте Верховний Суд не погодився з таким висновком, вказавши, що суди не встановили умисного характеру ухилення позивача від експертизи.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною також у постанові від 10 травня 2022 року у справі № 473/1343/18, ухиленням є лише умисні дії особи, спрямовані на унеможливлення проведення експертизи. Проста неявка, особливо без належного повідомлення, не є достатньою підставою для застосування санкцій, передбачених статтею 109 ЦПК.

Верховний Суд встановив, що позивач не був належним чином повідомлений про дату та місце відбору біологічних зразків. Клопотання експерта було надіслано електронною поштою представнику позивача, проте доказів вручення до визначеної дати відбору матеріали справи не містили. Поштове повідомлення про вручення клопотання було датоване вже після дати проведення відбору зразків. Це означає, що суди передчасно застосували наслідки статті 109 ЦПК.

Справа була передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд наголосив, що у справах про оспорювання батьківства молекулярно-генетична експертиза має ключове доказове значення для встановлення відсутності кровного споріднення, що відповідає практиці, викладеній у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 149/2562/18.

Що це означає: Рішення Верховного Суду встановлює чіткий прецедент для тлумачення статті 109 ЦПК України. Суди тепер повинні ретельніше перевіряти наявність умислу в діях сторони, яка не з'явилася для проведення експертизи, перш ніж застосовувати до неї негативні правові наслідки. Для застосування цих наслідків необхідні докази свідомого перешкоджання проведенню експертизи, а не лише сам факт неявки, особливо якщо належність повідомлення сторони не доведена.