Належним способом захисту прав держави на протирадіаційне укриття є негаторний, а не віндикаційний позов, бо захисні споруди не можуть вибувати з володіння держави

Велика Палата Верховного Суду 16 вересня 2026 року у справі № 924/720/22 частково задовольнила касаційну скаргу товариства, скасувавши попередні судові рішення у частині визнання недійсним наказу про передачу захисної споруди цивільного захисту та визнання права власності держави на неї. Це рішення є важливим для формування єдиної судової практики щодо захисту публічної власності.

Суть спору полягала у неправомірній передачі протирадіаційного укриття у приватну власність. Прокурор ініціював позов, зазначаючи, що законодавство забороняло приватизацію таких об'єктів. Попередні судові інстанції підтримали прокурора, вважаючи обраний спосіб захисту належним, що включав визнання частково недійсним наказу, зобов’язання товариства повернути споруду та визнання права власності держави.

Ключовим питанням для Великої Палати стало визначення правового режиму захисних споруд цивільного захисту та ефективного способу захисту прав держави. Суд підтвердив, що протирадіаційні укриття є публічними речами загальнодержавного значення і не підлягають приватизації чи відчуженню. Навіть державна реєстрація права приватної власності на такий об'єкт не змінює його особливого правового статусу та не переводить його з державної власності.

Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки порушення прав держави щодо таких об'єктів не пов'язане з позбавленням її володіння, належним способом захисту є негаторний позов. Такий позов спрямований на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Рішення за негаторним позовом, що зобов'язує повернути споруду, є самостійною підставою для реєстрації права власності, що усуває необхідність оскарження проміжних рішень чи правочинів. Тому вимоги про визнання недійсним наказу та визнання права власності були визнані неналежними.

Цим рішенням Велика Палата відступила від раніше сформованих правових висновків Касаційного господарського суду, які в подібних правовідносинах вважали належним способом захисту віндикаційний позов – тобто витребування майна з чужого незаконного володіння. Суд наголосив на обов'язковості врахування останнього правового висновку Великої Палати у подібних справах.

Що це означає: Рішення Верховного Суду формує чітку правову позицію щодо неможливості приватизації захисних споруд цивільного захисту. Воно також встановлює єдиний підхід до обрання належного способу судового захисту прав держави на такі об'єкти, визнаючи негаторний позов ефективним інструментом, що спрощує процедуру повернення майна у державну власність без потреби оскарження первинних правочинів. Це може вплинути на численні подібні справи, де держава намагається відновити свої права на об'єкти цивільного захисту.