"Нафтогаз" отримав квоту на будівництво ВЕС 300 МВт за результатами "зеленого" аукціону – глава компанії

На нещодавньому аукціоні з розподілу річної квоти підтримки для об'єктів вітрової генерації (ВЕС), НАК «Нафтогаз України» стала провідним переможцем. Завдяки цій перемозі, компанія отримала право на будівництво вітроелектростанцій загальною потужністю 300 МВт, що стане значним внеском у розвиток відновлюваної енергетики країни.

Аукціон, що відбувся 30 вересня, був спрямований на розподіл квоти на будівництво нових ВЕС загальною потужністю 700 МВт. У конкурсі взяли участь дев'ять компаній, які подали 93 заявки, що майже вдвічі перевищило доступну квоту. Це свідчить про високий інтерес до інвестицій у зелену енергетику України.

Переможці аукціону запропонували ціни на електроенергію в діапазоні 2,98-7,4 євроцента за кВт*год, тоді як максимальна аукціонна ціна становила 8 євроцентів за кВт*год. Середня ціна пропозицій виявилася на 26% нижчою від стартової, що вказує на ефективну конкуренцію та потенційну економію для споживачів. «Нафтогаз» запропонував ціну від 2,98 до 5,47 євроцентів за кВт*год для своїх проєктів.

Окрім «Нафтогазу», серед переможців були ТОВ «Арцизька ВЕС», «Арцизька ВЕС-2» та «Кілійська ВЕС» (група Elementum Energy) із сумарною потужністю 57,6 МВт, ТОВ «Мости Одеси 1» (дочірня компанія польської групи Mosty) – 162 МВт, ТОВ «Овід Норс» – 28 МВт, ТОВ «Прайм Сторедж Сістем» – 80 МВт, та ТОВ «Енерджі РТБ 9» (дочірня компанія Kernel) – 72,4 МВт.

Механізм «зелених» аукціонів передбачає, що держава через Гарантованого покупця викуповуватиме вироблену електроенергію за ціною, визначеною в ході торгів. Це забезпечує інвесторам передбачуваність та стабільність доходів, стимулюючи розвиток ВДЕ-проєктів.

Що це означає: Перемога «Нафтогазу» та інших компаній на «зеленому» аукціоні свідчить про активізацію інвестицій у відновлювану енергетику України. Реалізація цих проєктів сприятиме збільшенню частки чистої енергії в енергетичному балансі країни, зниженню залежності від традиційних джерел та подальшій інтеграції українського енергетичного ринку до європейського. Це також підтверджує стратегічний курс на декарбонізацію економіки та посилення енергетичної безпеки.