Надмірний формалізм як перешкода доступу до правосуддя: правові позиції Верховного Суду

Узагальнення практики суду вищої інстанції вказує на те, що процесуальні норми мають сприяти ефективному розгляду справ, а не ставати перешкодою для сторін. Судді акцентують на неприпустимості створення додаткових критеріїв для процесуальних документів, які не передбачені чинним законодавством.

Зокрема, відсутність у апеляційній скарзі таких характеристик, як лаконічність або певна структурованість, не є самостійною підставою для залишення її без руху, якщо ці вимоги не закріплені у статті 356 Цивільного процесуального кодексу України. Також суд апеляційної інстанції не має оцінювати обґрунтованість доводів скарги щодо процесуальних порушень на етапі відкриття провадження, оскільки це є предметом розгляду по суті.

Верховний Суд також підкреслив, що формальне тлумачення судових рішень не повинно позбавляти учасників процесу права на апеляційний перегляд. Помилки у назві процесуальних наслідків не завжди свідчать про неправильність судового рішення. Крім того, суд не може вимагати додаткових підтверджень повноважень адвоката, якщо вони вже належним чином засвідчені документом, передбаченим законом.

Ці роз'яснення є важливими для забезпечення єдності судової практики та зменшення випадків, коли технічні або незначні недоліки в оформленні документів стають бар'єром для реалізації конституційного права на судовий захист.