МВФ і Світовий банк пропонують нові правила захисту клієнтів від шахрайства

Згідно з чинною практикою у більшості юрисдикцій, якщо клієнт власноруч ініціював і підтвердив платіж за допомогою онлайн-банкінгу чи двофакторної автентифікації, уся фінансова відповідальність покладається на нього. Фінансові установи в таких ситуаціях зазвичай звільняються від обов'язку компенсувати втрачені кошти.

Стрімкий розвиток методів соціальної інженерії вивів цю проблему на глобальний рівень. Оскільки зловмисники маніпулюють психологічним станом жертв в обхід технічних систем безпеки, традиційні механізми захисту прав споживачів фінансових послуг перестають працювати ефективно.

Ініціатива МВФ та Світового банку спрямована на впровадження нових регуляторних рамок, де ризики між клієнтом і надавачем платіжних послуг розподілятимуться більш збалансовано. Йдеться про юридичне закріплення обов'язку банків вчасно виявляти підозрілі транзакції та запобігати їм ще до моменту списання коштів.

Для фінансового сектору такий підхід означає необхідність масштабного оновлення систем комплаєнсу та антифрод-моніторингу. Банкам доведеться інвестувати в аналітичні алгоритми поведінкового аналізу й упроваджувати додаткові бар'єри, зокрема тимчасові затримки для перевірки нетипових транзакцій.

Що це означає: фінансові регулятори переходять до політики, за якої банки розділятимуть збитки ошуканих клієнтів, що змусить фінустанови значно жорсткіше контролювати підозрілі перекази та може призвести до ускладнення процедур здійснення швидких платежів.