Мінфін заявив про скорочення у вересні частки гарантованого державою боргу

Зниження загального боргового навантаження у вересні відбулося передусім завдяки скороченню зовнішніх прямих зобов'язань на 50,50 млрд грн — до 7,29 трлн грн (76,44% від усього обсягу). Державний внутрішній борг зменшився на 7,43 млрд грн і склав 1,99 трлн грн (20,93%), а обсяг гарантованого державою боргу знизився на 6,75 млрд грн, зафіксувавшись на рівні 251,20 млрд грн.

У структурі зовнішніх кредиторів зафіксовано різноспрямовану динаміку: зобов'язання перед Міжнародним банком реконструкції та розвитку зросли на 42,48 млрд грн, тоді як заборгованість перед МВФ скоротилася на 7,49 млрд грн. На внутрішньому ринку уряд провів 11 аукціонів із розміщення гривневих ОВДП, залучивши 18,8 млрд грн, а також реалізував операцію з обміну облігацій на 11,5 млрд грн, що збільшило портфель випусків 2026 року на 29,56 млрд грн.

Валютна структура портфеля залишається сконцентрованою в євро (44,18%) та доларах США (23,66%), тоді як на гривню припадає 20,03%, а на спеціальні права запозичення (СПЗ) — 8,91%. Середньозважена ставка обслуговування державного боргу за підсумками місяця склала 4,44% річних із середнім строком до погашення 12,87 року. Частка пільгового фінансування від міжнародних фінансових організацій та іноземних урядів становить близько 66,4%.

За оцінками за другий квартал 2026 року співвідношення державного та гарантованого боргу до ВВП становило 92,0% (прямого держборгу — 89,2%). Даний розрахунок не враховує позику Євросоюзу за механізмом ERA через специфіку її покриття прибутками від іммобілізованих суверенних активів РФ. Для подальшого структурування графіка виплат Кабінет міністрів затвердив Середньострокову стратегію управління держборгом на 2027–2029 роки.

Що це означає: скорочення обсягу гарантованого боргу зменшує потенційне навантаження на державний бюджет у разі неплатоспроможності держпідприємств. Водночас переважання довгострокових пільгових позик у євровалюті стримує поточні витрати на обслуговування, проте зберігає значну залежність фінансової системи від курсових коливань та регулярності зовнішньої кредитної підтримки.