Межі дії принципу невинуватості

У своєму рішенні у справі «ISPIRYAN v. LITHUANIA» від 27 червня 2023 року, ЄСПЛ наголосив, що цей фундаментальний принцип вимагає від представників держави утримуватися від заяв про винуватість особи до офіційного встановлення її вини судом. Це стосується не лише судових засідань, але й будь-яких публічних висловлювань та офіційних документів.

Конкретний розгляд стосувався скарги заявниці, яка була відсторонена від посади директора державної школи під час кримінального провадження. Вона стверджувала, що таке відсторонення суперечить її праву на презумпцію невинуватості, гарантованому статтею 6 § 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ виявив, що муніципальні органи у своїх матеріалах та під час засідань використовували формулювання, які були недостатньо обережними. Наприклад, згадки про підготовку обвинувального акта інтерпретувалися як підтвердження підозр, а відсторонення від обов’язків пов'язувалося з «серйозними та обґрунтованими підозрами».

Проте Суд зазначив, що рішення про відсторонення заявниці не ґрунтувалося на будь-якому встановленні її вини. Відповідачі у національному провадженні фактично не стверджували, що заявниця вчинила дії, в яких її підозрювали, що є ключовим аспектом для застосування принципу презумпції невинуватості.

Що це означає: Рішення ЄСПЛ розширює рамки застосування принципу презумпції невинуватості для державних органів, вимагаючи від них підвищеної обережності у формулюваннях та діях щодо осіб, стосовно яких ведеться кримінальне провадження. Це має забезпечити більший захист прав громадян від передчасних або необґрунтованих звинувачень до винесення судового рішення.