Ліквідують і конфіскують майно: як компанія відповідає за відмивання

З квітня 2026 року Національний банк України посилює вимоги до банківських установ щодо реагування на ознаки компаній-оболонок, що призведе до прискореного блокування рахунків при виявленні вже однієї підозрілої ознаки. Це підвищує ризики для бізнесу та благодійних фондів, які можуть ненавмисно стати ланкою у схемах відмивання коштів.

Відповідальність юридичних осіб за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, передбачена статтею 209 Кримінального кодексу України. До компаній, чиї керівники або уповноважені особи діяли в інтересах організації, можуть бути застосовані такі заходи, як заборона на участь у публічних та оборонних закупівлях, зупинення ліцензій, позбавлення статусу резидента Дія.Сіті, а також заборона на отримання державної допомоги.

НБУ акцентує увагу на типових схемах обходу банківських відмов через ланцюжки пов'язаних фізичних осіб-підприємців. Регулятор вимагає від банків реагувати на перший ризик, не чекаючи накопичення кількох ознак. Операції на суму від 400 000 гривень, що мають додаткові ризикові ознаки, підпадають під обов'язковий фінансовий моніторинг.

Верховний Суд підкреслює, що обізнаність про злочинне походження коштів може бути доведена непрямими доказами, і для обвинувачення не потрібен окремий вирок за предикатний злочин. Це розширює можливості правоохоронних органів для притягнення до відповідальності.

Пом'якшити відповідальність може наявність у компанії реальної та ефективної комплаєнс-системи, що враховується судом відповідно до статті 96-10 Кримінального кодексу України. Така система передбачає ретельну перевірку контрагентів та донорів, моніторинг пов'язаних осіб та дотримання законодавства у сфері протидії відмиванню коштів.