КСУ визнав конституційним обмеження апеляційного оскарження ухвал щодо арешту майна

Предметом розгляду КСУ стали приписи пункту 9 частини 1 та частини 3 статті 309 КПК України. Скаржники вказували, що відсутність права на окреме апеляційне оскарження таких рішень звужує конституційне право на судовий захист, оскільки активи залишаються заблокованими без можливості перегляду судом вищої інстанції.

Конституційний Суд наголосив, що законодавець має повноваження формувати перелік рішень, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування. Судді визнали встановлену процедуру пропорційною та спрямованою на забезпечення балансу між потребами слідства та правами власників майна.

В обґрунтуванні рішення суд зауважив, що чинне законодавство містить інші компенсаторні механізми. Власник може оскаржити первинну ухвалу про накладення арешту або повторно звертатися з клопотанням про його скасування в порядку статті 174 КПК України у разі зміни обставин. Також заперечення проти ухвал слідчого судді можуть висуватися вже під час підготовчого провадження в суді.

Для корпоративного сектору блокування активів у межах кримінальних проваджень є суттєвим операційним ризиком. Судова позиція залишає без змін усталену практику, не дозволяючи залучати апеляційний суд для подолання кожної окремої відмови слідчого судді у знятті обтяжень.

Що це означає: бізнесу та власникам активів слід зосереджувати ресурси на своєчасному оскарженні саме первинного арешту або готувати повторні клопотання до суду першої інстанції, оскільки механізм апеляційного перегляду відмови залишається заблокованим законом.