Коли адвокат стає лобістом: де межа і за що вже складають протоколи

Закон «Про лобіювання» відмежував поняття адвокатської діяльності від лобіювання, встановивши чіткі рамки та обов'язки. Якщо адвокат, діючи в інтересах клієнта, прагне змінити зміст законодавчої норми, він переходить у правовий режим лобіста. Це вимагає окремої реєстрації, укладення спеціального договору та регулярної звітності, яку контролює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Станом на вересень 2026 року в Реєстрі прозорості вже зареєстровано 207 суб'єктів лобіювання. Проте за рік НАЗК склало 25 протоколів про адміністративні порушення у цій сфері, які були передані до суду. Це свідчить про активний моніторинг та застосування нових норм.

Ключова відмінність полягає у відсутності адвокатської таємниці для лобістської діяльності, на відміну від правничої допомоги. Договір про лобіювання є окремим документом, а оплата за нього не може залежати від кінцевого результату, оскільки лобіст не може гарантувати ухвалення чи зміни законодавчого акта. Юристам, які поєднують ці види діяльності, необхідно чітко розділяти ролі та комунікувати з клієнтами щодо відмінностей у правовому режимі та гарантіях.

НАЗК активно реагує на повідомлення про порушення, проводячи моніторинг та притягуючи до відповідальності. За лобіювання без статусу передбачено штраф, а за повторне порушення він може сягати 8500 грн. Найсуворіше карається лобіювання в інтересах заборонених бенефіціарів, із заборонених джерел фінансування або щодо забороненого предмета, з можливим штрафом до 34 тис. грн та річною забороною на лобіювання.

При поєднанні адвокатської та лобістської діяльності виникає підвищений ризик конфлікту інтересів. Лобіст не може представляти клієнтів з протилежними інтересами. Важливо ретельно документувати кожен крок, включаючи зустрічі з представниками влади, щоб мати змогу відповісти на запити НАЗК та мінімізувати репутаційні ризики.

Що це означає: Запровадження Закону «Про лобіювання» суттєво змінює правила гри для всіх, хто прагне впливати на законотворчий процес. Для адвокатів це вимагає усвідомленого вибору між адвокатською та лобістською діяльністю, чіткого дотримання вимог щодо прозорості, реєстрації та звітності. Невиконання цих правил може призвести до адміністративної відповідальності та репутаційних втрат. Ефективне лобіювання потребує глибокого правового аналізу та аргументації, а не лише доступу до впливових осіб.