Приватний капітал

Інвестиції в український DefTech: чому мільйони доларів осідають в іноземних холдингах і чи є в цьому загроза для економіки

Ілюстрація Financiero · Приватний капітал

Українські DefTech-компанії активно залучають іноземні інвестиції, проте значна частина капіталу осідає в холдингах, зареєстрованих за межами України, переважно у США, Великій Британії та Естонії.

З початку повномасштабного вторгнення український сектор оборонних технологій (DefTech) демонструє значний розвиток, приваблюючи мільйони доларів інвестицій. За прогнозами, до 2026 року українські оборонні компанії можуть залучити близько 200–250 мільйонів доларів через свої іноземні структури. Проте, попри успіхи, лише незначна частка цих коштів надходить безпосередньо в Україну, де залишаються переважно R&D-центри та виробничі потужності.

Експерти ринку зазначають, що близько 95% українських DefTech-компаній інкорпорувалися за кордоном. Це пов'язано з необхідністю управління ризиками, оскільки інвестори у DefTech-сектор не готові вкладати кошти напряму в українські юридичні особи через високі ризики. Серед основних причин — правова непередбачуваність, валютні обмеження, банківські регуляції щодо виведення капіталу та недовіра до судової системи України. Багато іноземних фондів мають мандати, що забороняють прямі транзакції в юрисдикції, які не є членами ЄС або НАТО.

Попри це, зареєстровані за кордоном материнські компанії виконують роль своєрідного «мосту» для інвестицій. Вони залучають капітал, який потім надходить в Україну для фінансування досліджень, розробок, виробництва та виплати заробітних плат. За словами учасників ринку, більша частина залучених коштів інвестується в українські команди та їхню діяльність, а витрати на реєстрацію за кордоном є мінімальними.

Водночас, дискусійним залишається питання щодо «українськості» цих компаній. Експерти пропонують визначення, що базується на наявності українських засновників, частки українських працівників та сплаті податків в Україні. Це дозволяє розрізняти компанії з українським корінням від тих, що мають лише виробничі потужності на території країни.

Перспективи експорту продукції українського DefTech також є предметом обговорення. Деякі фахівці вважають, що Україна може втратити лідерство у впровадженні нових технологій, оскільки західні партнери активно копіюють українські розробки. Інші переконані, що відкриття експорту та співпраця з міжнародними партнерами значно збільшить інвестиційний потік, адже у світі існує значний попит на перевірені технології.

Важливим кроком для інтеграції українського DefTech на світові ринки є ініціатива Build with Ukraine, запущена у червні 2025 року. Ця програма спрямована на створення спільних підприємств за кордоном, що дозволить українським виробникам виходити на міжнародні ринки. Вже укладено угоди про спільне виробництво з Бельгією, Люксембургом, Данією, Фінляндією та Німеччиною. Така співпраця передбачає збільшення обсягів замовлень та нарощування виробничих потужностей в Україні, оскільки українські підприємства виступають ексклюзивними постачальниками критичних компонентів.

Що це означає: Модель залучення іноземних інвестицій через закордонні холдинги дозволяє українському DefTech-сектору отримувати необхідне фінансування та розвивати технології, забезпечуючи при цьому функціонування R&D та виробництва в Україні. Водночас це підкреслює потребу у вдосконаленні інвестиційного клімату та правового поля в Україні для залучення прямих інвестицій. Розвиток міжнародного співробітництва, зокрема через програму Build with Ukraine, є ключовим для подальшого масштабування та інтеграції українських оборонних технологій на світовий ринок.

Потрібна фахова думка щодо цієї теми?

Юристи, податкові консультанти та інвестиційні радники — у каталозі Financiero.

Знайти експерта

Обговорення

Увійдіть, щоб коментувати

Обговорення відкрите для зареєстрованих читачів. Профіль резидента для цього не потрібен.

Увійти за посиланням або через Google

Ще немає коментарів. Почніть обговорення.