ЄС відмовився від мораторію на видобуток нафти й газу в Арктиці

У новій проєктній стратегії ЄС щодо Арктики більше не міститься закликів до мораторію на нові проєкти з видобутку нафти та газу в цьому регіоні. Ця зміна формулювань є помітним відступом від попередньої позиції Євросоюзу у 2021 році, яка активно лобіювала повну заборону.

Це рішення стало результатом інтенсивних дискусій, зокрема з Норвегією. Скандинавська країна активно виступала проти обмежень, мотивуючи це необхідністю підтримки видобутку вуглеводнів. Норвегія є ключовим постачальником газу до ЄС, забезпечивши майже третину імпорту в минулому році, включаючи невеликі обсяги з арктичних родовищ.

Протягом минулого року Норвегія видала п'ять ліцензій на розвідку нафти та газу в Баренцевому морі, що є частиною Арктики. Крім того, країна відкрила 38 ділянок для подальших заявок у 2026 році. Нафтогазова галузь висловлювала занепокоєння, що ЄС може відмовитися від закупівлі вуглеводнів з нових арктичних родовищ Норвегії.

Замість мораторію, нова стратегія ЄС зазначає, що Союз надаватиме пріоритет відновлюваним джерелам енергії та вуглеводням, видобутим за межами Арктики. Єврокомісія також заявляє про намір докладати зусиль для досягнення міжнародної угоди щодо запобігання подальшому освоєнню арктичних ресурсів або їх купівлі, якщо така діяльність становить загрозу для арктичної екосистеми. Загалом, ЄС підтверджує свої кліматичні цілі, включаючи прагнення скоротити чисті викиди парникових газів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року.

Що це означає: Зміна риторики ЄС щодо мораторію на арктичний видобуток може відкрити нові перспективи для енергетичних компаній, що працюють у цьому регіоні, зокрема для Норвегії. Це також може вплинути на міжнародні інвестиційні рішення у видобуток вуглеводнів, переміщуючи акцент на позаарктичні проєкти, але без жорстких обмежень на існуючі або майбутні розробки в Арктиці, які не загрожують екосистемі.