Яким буде новий Митний кодекс: досвід ЄС в українських умовах

Проєкт нового Митного кодексу України, поданий до Верховної Ради, має на меті кардинально змінити підходи до роботи митних органів, перетворивши їх на сервісну службу та унеможлививши корупцію і контрабанду. Законопроєкт вже ухвалено парламентом за основу, що підкреслює його пріоритетність у порядку денному європейської інтеграції України. Міжнародним партнерам обіцяно оновити митне законодавство до кінця поточного року, з набранням чинності більшості положень нового Кодексу з 1 грудня 2027 року.

Розробка документа відбувається у тісній взаємодії з Європейською Комісією, експертами ЄС, міжнародними партнерами та українським бізнесом. Цей Кодекс не просто гармонізує вітчизняне законодавство, а й забезпечить практичну готовність української митної системи до повноцінної інтеграції в митний простір Європейського Союзу. За словами голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, Україна вже виконала майже 90% зобов'язань в митній галузі в рамках Угоди про асоціацію, ухваливши 11 законів за час повномасштабної війни.

Проєкт Кодексу передбачає низку суттєвих нововведень. Серед них — перехід на термінологію та систему митних процедур ЄС, запровадження європейських підходів до декларування та митного боргу, оновлення підходів до проходження служби з п'ятирічними контрактами та обов'язковою ротацією, а також створення спеціалізованого правоохоронного підрозділу митниці та інституту детектива. При цьому обговорюється доцільність надання правоохоронних повноважень не всій митниці, а саме цьому підрозділу, з розмежуванням підслідності з Бюро економічної безпеки.

Важливим аспектом є створення сучасної та інтегрованої в європейську митну інфраструктуру ІТ-системи, яка потребуватиме значних ресурсів та часу, до двох років на реалізацію. До проєкту подано понад 3,5 тисячі поправок, що свідчить про активну дискусію серед різних політичних таборів та бізнес-спільноти. Це також зумовлює ймовірність перенесення термінів повного впровадження Кодексу, щоб забезпечити готовність бізнесу та держави до його практичного застосування.

Окрім самого Кодексу, для його повноцінного функціонування потрібно буде ухвалити десятки інших законодавчих актів, включаючи зміни до Податкового кодексу (щодо мита, штрафів, пені тощо), а також затвердити понад 50 підзаконних актів. Бізнес має бути завчасно проінформований про майбутні зміни та їх специфіку. Водночас, значна частина необхідних євроінтеграційних змін вже внесена до чинного митного законодавства, зокрема, у рамках підготовки до "митного безвізу" з ЄС.

Що це означає: Ухвалення нового Митного кодексу та його імплементація є фундаментальним кроком для наближення України до стандартів Європейського Союзу. Це сприятиме створенню прозорішої та ефективнішої митної системи, що потенційно зменшить корупційні ризики, поліпшить умови для ведення бізнесу та інтегрує Україну в європейський економічний простір.