Голова ФДМУ стверджує, що американці не хочуть купувати ОПЗ через Трампа

Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив про скасування чергового аукціону з продажу АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ). Торги в системі «Прозорро.Продажі» не відбулися через нульову кількість зареєстрованих учасників. Це вже не перша спроба держави приватизувати один із найбільших хімічних активів країни.

Голова ФДМУ Дмитро Наталуха зазначив, що відсутність інтересу з боку потенційних покупців, зокрема американських компаній, може бути пов’язана з очікуванням на політичні зміни у США. За його словами, інвестори висловлюють занепокоєння щодо можливої зміни геополітичної позиції ключових партнерів України, що унеможливлює довгострокове планування інвестицій. Це створює парадоксальну ситуацію, коли ризики, пов'язані з війною, стають більш передбачуваними, ніж політичні ризики на світовій арені.

ОПЗ є ключовим державним підприємством хімічної галузі України, що спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду та перевалці хімічної продукції. Завод неодноразово виставлявся на приватизацію, але без успіху. Підприємство залишається законсервованим, щомісяця потребуючи близько 62 млн гривень бюджетних коштів на утримання. Без розуміння перспектив відкриття морських шляхів та можливості відновлення перевалки, державні витрати на ОПЗ залишаються значними та непередбачуваними.

Наразі Фонд держмайна працює над розробкою нових життєздатних сценаріїв для скорочення непередбачуваності у долі підприємства. Історично до заводу проявляли інтерес різні гравці, включаючи великі агрохолдинги. Однак складна історія ОПЗ, зокрема судові процеси щодо зловживань на підприємстві, додає невизначеності для потенційних інвесторів.

Що це означає: Черговий зрив приватизації ОПЗ підкреслює складність залучення інвестицій у великі державні активи в умовах поточної геополітичної та економічної невизначеності. Для України це означає продовження значних бюджетних витрат на утримання законсервованого підприємства. Ситуація також відображає ширшу тенденцію: інвестори дедалі більше зважають не лише на традиційні економічні ризики, а й на потенційні політичні зрушення у країнах-партнерах, що може вплинути на стабільність довгострокових вкладень.