Глобальні надлишкові сталеливарні потужності сягнуть 721 млн до 2027 року — ОЕСР

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), глобальні надлишкові сталеливарні потужності можуть зрости до 721 мільйона тонн до 2027 року, у порівнянні з 601 мільйоном тонн у 2024 році. Цей тренд створює значний тиск на ринок і сповільнює перехід до екологічніших методів виробництва.

Однією з ключових причин зростання надлишків називають масштабне субсидування в країнах з неринковою економікою. Це не лише підтримує надлишкові потужності, але й призводить до переміщення високоемісійних виробництв замість їх планового виведення з експлуатації через прямі іноземні інвестиції.

Очікується, що до 2027 року загальний обсяг нових потужностей за технологією DRI-EAF (безпосереднє відновлення заліза з електродуговою піччю) становитиме 30,7 мільйона тонн. Водночас, потужності на основі BF-BOF (доменна піч-кисневий конвертер) та електродугових печей, що працюють на брухті, зростуть на 62,1 та 61,7 мільйона тонн відповідно. Запровадження DRI-технологій не завжди є виключно екологічним рішенням, а часто зумовлене ринковими перевагами.

Надлишкові потужності, високі витрати на енергію та регуляторна невизначеність вже призвели до призупинення або відтермінування низьковуглецевих проєктів загальною потужністю 15,5 мільйона тонн станом на другий квартал 2025 року. Падіння цін на традиційну сталь також знижує комерційну привабливість "зеленої" продукції, збільшуючи премію, яку мають платити покупці.

Що це означає: Зростання надлишкових потужностей у світовій металургії створює складні умови для інвестицій у модернізацію та декарбонізацію галузі. Це може призвести до подальшого зниження рентабельності та загострення конкуренції, що потребуватиме від компаній перегляду стратегій розвитку та адаптації до нових ринкових реалій.