Формула корисної моделі, яка складається з методів організаційної чи інтелектуальної діяльності, не підлягає правовій охороні

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 757/51334/18 за позовом підприємства, яке вимагало анулювати деклараційний патент на корисну модель. Підставою для звернення до суду стало те, що зареєстрований об’єкт не відповідав законодавчим вимогам патентоздатності, встановленим Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Суд констатував, що формула спірної розробки зводилася до опису методів інтелектуальної та організаційної роботи замість досягнення матеріального технічного результату. Відповідно до статті 462 Цивільного кодексу України та положень профільного закону, подібні алгоритми дій не кваліфікуються як «спосіб» або «процес», а отже, позбавлені ознак промислової придатності.

Вирішальним аргументом для судів став висновок повторної комісійної судової експертизи, яка спростувала правомірність правової охорони об’єкта. Колегія суддів підкреслила: висновок експерта у справах щодо інтелектуальної власності є ключовим доказом, і для його нівелювання стороні спору недостатньо висловити суб’єктивну незгоду — потрібні належні та допустимі спростування.

Правовий механізм передбачає, що будь-яка особа має право подати клопотання до уповноваженої державної установи про перевірку патентоздатності раніше зареєстрованого винаходу чи моделі. Оскільки деклараційні патенти видаються за результатами формальної експертизи без дослідження суті розробки, судове оскарження залишається головним фільтром проти недобросовісної реєстрації.

Що це означає: підприємства отримують дієвий правовий інструмент для захисту від недобросовісної конкуренції та патентного тролінгу. Спроби закріпити монополію на стандартні бізнес-практики, управлінські регламенти чи інтелектуальні алгоритми через інститут корисних моделей приречені на скасування в судовому порядку.