Дизайн у русі: ЄС уже реєструє відео й 3D, а українське право — лише картинки

З 1 липня 2026 року Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) почало приймати заявки на реєстрацію промислових зразків у нових форматах. Замість традиційних статичних зображень, заявники тепер можуть обирати між відеофайлом (MP4) або тривимірною моделлю (OBJ/STL). Це стало можливим завдяки оновленому Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/2822, який застосовується з 1 травня 2025 року, а частина норм, зокрема про нові формати, згадана вище дати.

Перші такі реєстрації вже з'явилися: анімований графічний інтерфейс мобільної гри та лоток для гральних кубиків, поданий як 3D-модель. Хоча наразі такі заявки становлять лише трохи більше 1% від загальної кількості, це відкриває нові можливості для інноваційних продуктів, де дизайн є динамічним або об'ємним. Оновлений Регламент також прямо відносить графічні інтерфейси до виробів, що підлягають охороні, та дозволяє власникам дизайнів забороняти розповсюдження цифрових носіїв, призначених для відтворення захищених виробів.

Натомість, українське законодавство, представлене Законом «Про охорону прав на промислові зразки» та Правилами складання заявки, залишається послідовно статичним. Воно вимагає подачі «комплекту зображень виробу» — графічних або фотографічних відтворень. Для об'ємних або динамічних зразків це створює прогалину: анімацію необхідно розкладати на окремі кадри, а обсяг охорони руху залишається нечітким. Також українське законодавство не має прямої норми, яка б регулювала захист промислових зразків від порушень, пов'язаних із цифровими файлами (наприклад, 3D-моделями) для виготовлення виробів.

Ще одним аспектом є міжнародний пріоритет. EUIPO застерігає, що анімовані чи динамічні зображення, подані в ЄС, можуть не бути визнані підставою для пріоритету в інших країнах поза Євросоюзом. Гаазька система, що регулюється ВОІВ, приймає лише статичні зображення, такі як JPEG або TIFF. Країни-члени ЄС мають транспонувати відповідну Директиву до грудня 2027 року, оновлюючи свої національні закони. Для України, як країни-кандидата, питання наближення законодавства у сфері інтелектуальної власності також буде актуальним.

Що це означає: Для українських компаній, які працюють з динамічними або об'ємними дизайнами (IT-сфера, геймдев, виробництво техніки), європейський ринок пропонує розширені можливості захисту. Подання заявки безпосередньо до EUIPO у відео- чи 3D-форматі може забезпечити ширшу охорону. Водночас в Україні досі необхідно ретельно добирати статичні кадри та ракурси, оскільки саме вони визначають межі правової охорони. Доцільно розглянути законодавчі зміни в Україні для відповідності сучасним вимогам і практикам захисту інтелектуальної власності.